У Кременчуцькій громаді пропонують змінити мережу закладів загальної середньої освіти та сформувати вісім академічних ліцеїв. Вони навчатимуть учнів 10–12 класів, а початкову школу з таких закладів поступово виводитимуть. До попереднього переліку академічних ліцеїв увійшли заклади №4, 5, 6, 10, 11, 17, 25 та 30.
Зміни торкнуться не лише дев’ятикласників, яким доведеться обирати подальший шлях навчання, а й батьків майбутніх першокласників та дітей, які вже навчаються в початковій школі. Про те, як пропонують перебудувати освітню мережу, говорили на засіданні депутатської комісії з питань освіти, культури та інформаційних технологій.
Проєкт представила заступниця директорки департаменту освіти Олена Білоножко. Директорка департаменту Світлана Михайленко пояснила необхідність змін і терміни, у які громаді потрібно визначитися з майбутньою мережею.
Що буде з початковою школою
За новими вимогами академічний ліцей не має містити початкової школи. Тому заклади, які визначать академічними, припинять набір до перших класів.
Водночас дітей, які вже навчаються в початкових класах таких ліцеїв, не переводитимуть до інших шкіл примусово. Вони матимуть право завершити навчання у своєму закладі.
Ми тільки не набираємо перші класи. З другого по 11-й — ті, хто вже зараз навчається, мають право завершити навчання в цьому ліцеї, — пояснила Світлана Михайленко.
Що зміниться після 9 класу
Реформа передбачає перехід до 12-річної системи загальної середньої освіти. Вона складатиметься з трьох рівнів:
- початкова школа — 4 роки;
- базова середня школа — 5 років;
- профільна середня школа — 3 роки.
Після 9 класу учні зможуть обрати один із двох напрямів: продовжити навчання в академічному ліцеї або здобувати професійну освіту в професійному ліцеї чи коледжі.
Академічне навчання триватиме три роки. Десятий клас стане адаптаційним: у першому семестрі учні зможуть визначитися з напрямом і за потреби змінити профіль або обрані курси.
В 11–12 класах школярі поглиблено вивчатимуть предмети відповідно до обраного профілю, а також зможуть обирати додаткові курси за власними інтересами.
Наприклад, учень, який обрав математичний напрям, зможе поглиблено вивчати математику, але водночас обрати курс із журналістики чи іншої сфери, яка його цікавить.
Які профілі будуть у ліцеях
У кожному академічному ліцеї планують передбачити щонайменше три профільні пропозиції. Їх об’єднають у три основні кластери:
- природничо-математичний і технологічний — математика, фізика, хімія, біологія, інформатика та технології;
- мовно-літературний — українська мова й література, іноземні мови та філологія;
- суспільно-гуманітарний — історія, громадянська освіта, географія та мистецтво.
Учні зможуть обирати профіль, поглиблені курси в його межах і предмети поза профілем.
Для цього в ліцеях мають облаштувати спеціалізовані кабінети й лабораторії, забезпечити їх обладнанням та підготувати педагогів до викладання профільних дисциплін.
Ліцей не передбачає просто зміни вивіски, а ми маємо з вами сьогодні говорити про модель для всієї Кременчуцької громади, щоб кожний учень і батьки мали можливість дійти, доїхати і потрапити в той заклад освіти, в омріяний профіль, який вони собі обрали, — наголосила Олена Білоножко.
За попередніми розрахунками департаменту, вісім ліцеїв мають забезпечити навчання близько 900 учнів у 30–36 класах. Для формування профільної групи потрібно щонайменше вісім школярів.
Водночас у департаменті орієнтуються на групи по 10–12 учнів, щоб врахувати можливі зміни вибору під час навчання.
Які заклади пропонують зробити академічними
У Кременчуцькій громаді нині працює 31 заклад загальної середньої освіти, зокрема дев’ять ліцеїв. Щоб визначити потенційних кандидатів до нової мережі, департамент освіти проаналізував кількість учнів, кадровий потенціал, матеріально-технічну базу, територіальне розташування та можливості для організації профільного навчання.
Найвищий результат в аналітичній моделі отримав ліцей №4 — 98 балів зі 100. Ліцеї №10 та №30 набрали по 90 балів, №17 — 82, №11 — 72. Також серед кандидатів — ліцеї №25, №5 та №6.
За словами Олени Білоножко, рейтинг не є нормативною процедурою відбору і не означає автоматичного виключення закладів із нижчими оцінками. Це аналітичний інструмент для порівняння можливостей шкіл. Остаточний вибір залежатиме від попиту на навчання, кадрового забезпечення, наявності приміщень та можливості створити необхідні профілі.
Зокрема, ліцей №4 отримав найвищу оцінку завдяки збалансованим показникам. У ліцеї №10 відзначили потужний мовний напрям і педагогічний склад, однак серед проблем — обмежена кількість приміщень та орендоване укриття. Ліцей №30 назвали важливим територіальним центром для нагірної частини міста. Ліцей №17 має забезпечувати потребу в профільній освіті північної частини Кременчука.
Окремо розглядають майбутнє ліцею №13 «Авіор». Самостійним академічним ліцеєм його не планують залишати. Натомість у департаменті освіти пропонують приєднати заклад до ліцею №6 як окремий освітній осередок. Там можуть зберегти навчання за дистанційною, екстернатною та заочною формами.
Водночас що буде з будівлею ліцею №13, поки не вирішили. У департаменті не визначилися, чи залишиться освітній осередок у нинішньому приміщенні.
Чому змінюють мережу
Зміни пов’язані з державною реформою профільної середньої освіти. Вона передбачає перехід до 12-річної системи навчання та створення трирічної профільної старшої школи для учнів 10–12 класів. Для цього громади мають сформувати мережу академічних ліцеїв, визначити напрями навчання та підготувати заклади до роботи за новою моделлю.
Під час планування мережі в Кременчуцькій громаді також враховують демографічну ситуацію. За даними департаменту освіти, у 2018/2019 навчальному році в закладах загальної середньої освіти навчалися 20 866 дітей, а у 2026/2027 — 17 870. Кількість учнів початкової школи за цей період скоротилася з 9177 до 6213. Ці показники використовують, зокрема, щоб оцінити майбутню потребу в навчальних місцях і спроможність закладів.
Скільки коштуватиме підготовка
Для запуску академічних ліцеїв громаді потрібно буде відремонтувати приміщення, облаштувати кабінети й лабораторії, закупити обладнання та підготувати педагогів.
Олена Білоножко навела приклад Полтави: торік там виділяли по 12 млн грн із місцевого бюджету на ремонт кожного ліцею, а цього року планують передбачити по 7 млн грн. У Кременчуці таких коштів у попередні роки не виділяли, оскільки підготовку до реформи ще не розпочали.
За поясненням департаменту, спочатку громада має підготувати приміщення за кошти місцевого бюджету. Після цього можна буде розраховувати на додаткове фінансування обладнання, зокрема за умов співфінансування.
Також учителі, які викладатимуть профільні предмети, мають пройти відповідне навчання. Департамент планує провести кадровий аудит і визначити, яких фахівців бракує в майбутніх ліцеях.
Запропоновану мережу ще мають погодити депутати Кременчуцької міської ради на сесії. До цього часу департамент освіти планує продовжити консультації з учнями, батьками та педагогами, а також провести додаткове опитування школярів у лютому.
За словами Світлани Михайленко, громаді потрібно визначитися з мережею до 1 січня 2027 року, щоб планувати фінансування та підготовку закладів. Нову модель профільної середньої освіти планують запровадити з 1 вересня 2027 року.
