Сьогодні, 24 березня, у стінах Кременчуцького міського палацу культури в останню путь провели полеглого у бою за Україну військовослужбовця Романа Іванова. Народився чоловік 5 травня 1982 року у Кременчуці, навчався у ліцеї №6, а згодом здобув освіту в ПТУ №22. Працював будівельником на приватному підприємстві.
Попрощатися із військовослужбовцем прийшли його рідні та друзі, знайомі, колишні колеги. Усі відгукуються про Романа як щиру, добру та дуже товариську людину.
Так само пригадує чоловіка і його сестра, Марина — як веселого, кмітливого, доброго чоловіка, що завжди приходив на допомогу іншим.
Він завжди йшов на допомогу до всіх, хто її потребував. Його всі дуже любили, він мав багато друзів. Але так трапилося, що йому довелося піти захищати країну, — ділиться жінка.
За словами Марини, Романа мобілізували у травні 2024 року. Два місяці він провів у навчальному центрі, а вже звідти чоловіка відправили на фронт.
Дату його смерті вказують як 24 липня, але там хтозна, як вийшло насправді. Він спочатку був зниклим безвісти. Ми чекали півтора року, і десь близько 5 місяців тому нам повідомили, що ніби вдалося знайти його тіло. Із того часу ми чекали на тест ДНК, а близько місяця тому нам прийшли результати про збіг, — додає вона.
За словами офіцера відділення цивільно-військового співробітництва лейтенанта Іванчикова, Роман мав звання молодшого сержанта, служив на посаді стрільця десантно-штурмового відділення.
Загинув 24 липня 2024 року під час виконання бойового завдання по захисту України поблизу Костянтинівки на Донеччині. Світла пам’ять полеглому воїну! – додає Іванчиков.
У загиблого захисника лишилися мати, сестра та двоє дітей від попереднього шлюбу. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали воїна на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників і захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна.
