Понад 750 гектарів територій із бур’янами та карантинними рослинами вже викосили у Кременчуці цього року. Роботи продовжуються, а окремий покіс планують проводити навіть у жовтні. Про це під час особистого прийому журналістам «Кременчуцького Телеграфа» розповів заступник міського голови — директор Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Іван Москалик.
За його словами, до покосу залучені комунальні підприємства та управляючі компанії. Роботи проводять як на міських територіях загального користування, так і на прибудинкових територіях.
На сьогодні статистика така, що силами комунальних підприємств, управляючих компаній було викошено понад 750 га територій, де були бур’яни, там де прибудинкові території, де були карантинні рослини. І ще раз підкреслюю, що роботи продовжуються, — констатував посадовець.
Косарів не вистачає — місто купує техніку
Однією з проблем залишається нестача працівників. У «Благоустрої Кременчука», за словами Москалика, замість 35 косарів фактично працюють близько 12–15.
Через це місто намагається замінювати ручну працю механізованою.
Ми в цьому році придбали на «Благоустрої Кременчука» чотири мобільні пилососи, які мають відповідну навіску, — повідомив Москалик.
Йдеться про техніку з косильною декою, яка дозволяє механізовано викошувати рослинність. Крім того, для покосу придбали ще один райдер.
Завдяки залученню цієї техніки ми, в принципі, намагаємось виконувати ті обов’язки і ті обсяги, які і планували, — розповів Москалик.
За його словами, місто таким чином намагається компенсувати нестачу працівників та не допустити погіршення стану територій.
Чи можуть амброзію не косити, а обробляти?
Окремо під час прийому журналісти «Кременчуцького Телеграфа» запитали, чи розглядали у Кременчуці альтернативні методи боротьби з амброзією — зокрема використання спеціальних реагентів.
Москалик розповів, що питання хімічного методу боротьби з карантинними рослинами у місті вивчали неодноразово.
Ми досліджували вже не один раз і, починаючи, мабуть, років 15 тому, застосування так званого бішофіту, який повинен впливати на амброзію. На жаль, ефективності такої, як декларують, він не показує, — сказав посадовець.
Тому наразі місто не планує робити ставку на бішофіт.
За словами посадовця, найбільш прийнятним для Кременчука залишається механічний метод — покіс та видалення рослин.
Для нас ефективний метод, який поєднує в собі і економічну складову, фізичну складову і витратну по часу складову — це покіс, — констатував Іван Москалик.
Водночас Москалик визнав, що найефективніше амброзію знищувати разом із корінням.
Ще одним способом посадовець назвав озеленення територій.
Доглянута ділянка залишається без будь-яких цих карантинних рослин, — сказав він.
Амброзія у Кременчуці — проблема не нова
У 2021 році редакція повідомляла, що амброзія захоплювала парки, сквери та прибудинкові території міста. Тоді комунальники звітували про сотні гектарів покошених територій, але журналісти під час перевірки знаходили зарості рослини у зелених зонах.
У 2023 році через нескошену амброзію у Кременчуці склали близько 10 адміністративних протоколів. Серед тих, хто мав проблеми з утриманням територій, були й керуючі компанії.
А у вересні 2024 року «Телеграф» окремо показував зарості амброзії у парку Миру. Тоді редакція зазначала, що рослину можна було побачити не лише на околицях чи пустирях, а й у міських парках.
Про те, що цьогоріч у Кременчуці бракує косарів для боротьби з бур’янами «Телеграф» писав нещодавно, після засідання постійної депутатської комісії з питань екології, регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури.
