Що чути у місті?

Про політику всі зараз говорять. Про Юлію Тимошенко, про пенсію, про стипендії. Недавно підвищили до 140 грн. (була – 60 грн.). Але хочеться більшу. Сесія – на носі. Всі нервуються, переживають, не зовсім готові здавати. Весна прийшла, не працюється!

Про підвищення цін. Про те, що навіть для дитини не доплачують допомогу. Що ж нам додали? Було 45 грн. стало 90 грн. Хоча Тимошенко обіцяла більше. Але як підвищили в грудні, ото і все. Обіцяли з 1 квітня, а чомусь мовчать і платять по-старому.

У всіх пенсіонерів на устах одне – незрозуміла пенсійна реформа. З чого вираховується сума? Нам уже треба як “А”, то “А” сказати. Ця пенсійна реформа складніша за кросворд.
Чистоти хочеться. А підтримувати її не вміємо: он урна стоїть, а сміття скрізь валяється. І від влади хотілося допомоги у благоустрої, наприклад, на бульварі Пушкіна, адже це – міні-Петергоф! Треба, щоб 60-річчя Перемоги місто зустріло на підйомі.

Усіх хвилюють ціни, підвищення тарифів на комунальні послуги. Зарплата бюджетників підвищується-підвищується, а ціни разом з тим ростуть і ростуть. Відчутної цінової політики немає. І виходить …
-…Все, що платять, вони й забирають (додає синочок).

Обстановка, яка складається з приходом нової влади. Люди бачать, що ті сподівання, які вони покладали на нову владу, поки що не справджуються.