Ми разом зробили це! Приємно, що акцію «Телеграфа» підтримали і вийшли на суботник понад 180 чоловік!
Фронт робіт був чималий… 9 травня наш народ відзначив День Перемоги. Слідами святкування у вигляді допитих і недопитих пляшок та всіляких фантиків ряснів і парапет набережної, і дамба, і лавочки у парку.
Робочих рук вистачило не тільки на саму набережну, а й на центральну алею. Півтори тисячі здоровезних поліетиленових мішків були ущерть забиті сміттям. Вивозили його двома машинами КАТП. Молодь, наче мурахи, взялася до роботи заповзято. За три години справу зробили.
Залишився тільки осад у душах. Бо недарма кажуть, що чисто не там, де прибирають, а там, де підтримують чистоту.
– Ну як народ, котрий переміг у великій війні, може жити у такому багні? – із сумом пожартував один із студентів. А й справді, як?
Тепер «Телеграф» розшукує міліціонерів, які штрафами вчать людей не смітити. Ми готові розповісти про таких правоохоронців на своїх сторінках.
Дякуємо всім, хто прибирав разом із нами, незалежно від громадської та партійної приналежності. Адже робили ми одну, корисну для всіх кременчужан справу:
• Студентам КДПУ
• 7-Г класу ліцею №4 – ці діти не лише беруть участь в акції «Телеграфа» «Классная копеечка», але й на ділі доводять, що вони – справді класні!
• Молодіжному парламенту Кременчука
• Молодіжній організації «Нова хвиля»
• БЮТівцям, у тому числі молодим депутатам із районів.
• Газеті «Кременчуцька Панорама»
«Махно сказав – прийти!..»
– Ви кого шукаєте? – запитую одинокого студента.
– Махно сказав – прийти прибирати! – відповідає він.
Як виявилося, Андрій Махно – один із студентів КДПУ, які першими відгукнулися на ініціативу «Телеграфа». І працювали до останнього сміттєвого мішка, аж доки не дійшли до самого кінця, до стоматполіклініки. Інші вже й по домівках розійшлися, а ці дев’ятеро кажуть: «Ні, треба зробити повністю». Тому найбільш добросовісних і називаємо поіменно: Олександр Кознодій, Олександр Ярош, Андрій Махно, Костянтино Тололо, Костянтин Панченко, Євген Замчій, Наталка Бугайченко, Павло Алексєєв, Олександр Ляпкало.
– Ви кого шукаєте? – запитую одинокого студента.
– Махно сказав – прийти прибирати! – відповідає він.
Як виявилося, Андрій Махно – один із студентів КДПУ, які першими відгукнулися на ініціативу «Телеграфа». І працювали до останнього сміттєвого мішка, аж доки не дійшли до самого кінця, до стоматполіклініки. Інші вже й по домівках розійшлися, а ці дев’ятеро кажуть: «Ні, треба зробити повністю». Тому найбільш добросовісних і називаємо поіменно: Олександр Кознодій, Олександр Ярош, Андрій Махно, Костянтино Тололо, Костянтин Панченко, Євген Замчій, Наталка Бугайченко, Павло Алексєєв, Олександр Ляпкало.
– Ви кого шукаєте? – запитую одинокого студента.
– Махно сказав – прийти прибирати! – відповідає він.
Як виявилося, Андрій Махно – один із студентів КДПУ, які першими відгукнулися на ініціативу «Телеграфа». І працювали до останнього сміттєвого мішка, аж доки не дійшли до самого кінця, до стоматполіклініки. Інші вже й по домівках розійшлися, а ці дев’ятеро кажуть: «Ні, треба зробити повністю». Тому найбільш добросовісних і називаємо поіменно: Олександр Кознодій, Олександр Ярош, Андрій Махно, Костянтино Тололо, Костянтин Панченко, Євген Замчій, Наталка Бугайченко, Павло Алексєєв, Олександр Ляпкало.
– Ви кого шукаєте? – запитую одинокого студента.
– Махно сказав – прийти прибирати! – відповідає він.
Як виявилося, Андрій Махно – один із студентів КДПУ, які першими відгукнулися на ініціативу «Телеграфа». І працювали до останнього сміттєвого мішка, аж доки не дійшли до самого кінця, до стоматполіклініки. Інші вже й по домівках розійшлися, а ці дев’ятеро кажуть: «Ні, треба зробити повністю». Тому найбільш добросовісних і називаємо поіменно: Олександр Кознодій, Олександр Ярош, Андрій Махно, Костянтино Тололо, Костянтин Панченко, Євген Замчій, Наталка Бугайченко, Павло Алексєєв, Олександр Ляпкало.
