19 травня у Кременчуці попрощались з 21-річним військовослужбовцем Ігорем Гоминим. Воїн був старшим матросом.
За словами військового з позивним «Лиман», Ігор був родом з Кременчука, навчався у ліцеї №17 та у Кременчуцькому медичному фаховому коледжі. Під час служби був оператором-вогнеметником. Загинув матрос 30 березня під час оборони України у Сумській області.
Товариш Ігоря Денис каже, що знали один одного з самого дитинства.
— Він був душею компанії, дружній, веселий, завжди міг допомогти у важких ситуаціях. З ним можна було поговорити про все. Він був веселою людиною, яка могла завжди підтримувати, — розповідає Денис.
Данило також знав Ігоря з дитинства, навчались разом у медколеджі.
— Завжди грали у нього в монополію вдома. Ось це я запам’ятав на все життя. Він завжди був такою веселою людиною. Був душею компанії. Завжди збирав усіх, коли ми сварились. Завжди мирив нас. Коли він пішов на службу, ми списувались майже кожного дня. Нічого не просив, йому нічого не потрібно було, — каже Данило.
У Ігоря залишилась мати. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали бійця на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
