7 жовтня у Кременчуці попрощались з загиблим військовослужбовцем Дмитром Назаровим. Воїн мав звання солдата.
За словами військового з позивним «Лиман», Дмитра призвали на службу у червні 2024 року. Чоловік загинув 30 вересня під час оборони України біля села Терни Донецької області.
Колишній однокласник Дмитра Сергій каже, що разом вони навчались у старшій школі у гімназії №20.
— І знаю, що він, якщо щось робив, то не було в нього страху ніякого. Та був він такий, що можна сказати, що з ним можна піти у розвідку, тому що він був, як справжній чоловік, якщо говорить правду, то говорив чесно. Чесно, не ховаючись, не маніпулюючи, не переховувавшись. Сміливість, чесність, хоробрість, надійність — таким він був, — розповідає Сергій.
Заступниця селищного голови Онуфріївської громади Валентина Здебська говорить, що Дмитро першим пішов на захист України з села Деріївка. Сам чоловік родом з Кременчука, але проживав у Кіровоградській області.
— Дмитро Анатолійович прожив в нашій громаді не все життя, але він запам’ятався для нас як хороша людина, хорошим господарником. Вічна шана, подяка Дмитру Анатолійовичу за його позицію і за його людські якості. Співчуваємо рідним і взагалі всій громаді, — розповідає чиновниця.
Фото: Артем Коваленко
У Дмитра залишився син. Панахиду за бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.