Сьогодні, 14 березня, у Міському палаці культури попрощалися з солдатом із позивним Парламентер. Андрій Заболотний пішов на війну добровольцем 16 січня 2023 року. Близькі друзі чоловіка розповідають, що він мав можливість не воювати за станом здоров’я, втім, обрав зовсім інший шлях.
— Завжди хвилювався за когось більше, ніж за себе. У нього був дуже поганий зір. Його не повинні були мобілізувати за станом здоров’я, але його неможливо було спинити. Це був особистий вибір, — розповідають друзі Андрія Роман та Олександр.
Народився Андрій Заболотний 13 червня 1977 року у Кременчуці. Закінчив Кременчуцьку гімназію №31. До лав Збройних Сил України пішов 16 січня 2023 року, розповідає військовий з позивним Лиман.
— У Кременчуці працював у ТОВ «Алкогрупа». Був призваний на військову службу під час мобілізації. Обіймав посаду стрілець, стрілецького батальйону 53-ї окремої механізованої бригади. Андрій був товариським, мав багато друзів. Завжди з радістю йшов на допомогу, — констатує Лиман.
Близькі згадують, що Андрій був надзвичайно життєлюбною людиною. Грав на гітарі, любив риболовлю та відпочинок на природі.
— Ми знайомі з ним ще з минулого тисячоліття. Був класним гітаристом. Всіх його гарних якостей і не перерахуєш. Доброю був людиною, — кажуть Роман та Олександр.
Кум та близький друг загиблого воїна розповідає, говорив востаннє з Андрієм на початку березня. Тоді солдат знаходився у госпіталі.
— Він був у госпіталі з контузією. З лікарні пішов на нуль. Коли пішов на війну, його відправили в Англію на навчання. Навчався на гранатометника. Сказав: піду, щоб захистити країну, щоб молоді не гинули, не міг дивитися, як вмирають молоді. Він людина з великої букви. Любив риболовлю, природу, баню. У місті багато його друзів, — каже Олександр.
На фронті Андрій мав позивний Парламентер.
— Він міг знайти рішення у будь-якій ситуації. Підтримував хлопців, мирив їх, коли це було потрібно. Тому й отримав позивний Парламентер. Завжди знаходив рішення, — розповідає товариш Андрія Олександр.
