Сьогодні, 9 лютого Кременчук попрощався з 49-річним військовим Олександром В’ячеславовичем Бекшаєвим.

 

Як розповів військовослужбовець з позивним «Лиман», Олександр народився 1974 році, у Кременчуці, тут навчався у школі №8, потім здобув освіту в Регіональному центрі професійно-технічної освіти №1, а далі працював на Кременчуцькому нафтопереробному заводі.

Чоловік був призваний на військову службу Кременчуцьким РТЦК та СП у лютому 2023 року. А 30 січня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки Покровського району Донецької області.

 

Провести в останню путь Олександра Бекшаєва прийшли його друзі, близькі та рідні.

 

— Ми росли разом. Спочатку дитсадок, потім школа та училище. Я знав Олександра, як людину із сильним характером. Коли я дізнався, що він пішов на війну, то не здивувався. Знаючи його характер, скажу, що він точно не ховався б. У пам’яті він залишиться як друг, що завжди готовий прийти на допомогу, — говорить товариш загиблого Євген.

 

— Я познайомився з Олександром 7 років тому. Ми працювали разом на НПЗ, в одній бригаді. Я був старшим оператором, він налагоджувачем. До роботи ставився відповідально. Я не знав, що він пішов на війну, вчора з новин дізнався, що він загинув, а сьогодні прийшов попрощатися. Гарна людина була та позитивна, — говорить Леонід.

 

— Ми виросли в одному під’їзді, були сусідами, на одному майданчику. Чоловік хороший. Завжди компанії заводив. Ми все дитинство дружили. Я пішов у 2015 році служити, потім усі пішли захищати сім’ї та родини й він теж. Таким пацаном був! Він як людина, як друг, як сусід завжди буде в пам’яті. Тому Царство Небесне йому, і земля йому нехай буде пухом, його ніхто не забуде, — говорить військовослужбовець з позивним «Остап».

 

Після прощання у МПК панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.

 
В Олександра Бекшаєва залишилася мати.

Відео: Кирило Воронцов
facebook x telegram whatsapp viber