У Кременчуці презентували книгу «Світло згаслої зорі»
У книзі розповідається історія першого вищого навчального закладу нашого міста – Кременчуцького педагогічного закладу вищої освіти, який існував у 1921-1941 роках
22 листопада у Кременчуцькому краєзнавчому музеї презентували книгу «Світло згаслої зорі». В ній розповідається історія першого вищого навчального закладу нашого міста – Кременчуцького педагогічного закладу вищої освіти, який існував у 1921-1941 роках (нині Кременчуцький Національний університет). Автори книги – Алла Лушакова та Дар’я Гігер.
– Так, нажаль, трапилося що інститут, який випустив у світ кілька тисяч вчителів був не просто знищений у роки Другої світової війни, але й поступово стерся з нашої пам’яті та пішов з нашої свідомості. Зрештою у повоєнних путівниках нашого міста залишилося лише два речення, – «До війни у місті був педагогічний інститут» та в російськомовному виданні зазначалося, що у педагогічному університеті навчалося 586 студентів. І це на привеликий жаль усе, – говорить Алла Лушакова.
Вона розповіла, що поштовхом до написання книги послугувала розмова, яка відбулася близько 20 років тому. У 2005 році Кременчуцький університет готував до видання альбом, присвячений 45-річниці заснування у місті загальнотехнічного університету, який на той момент вважався першим вищим навчальним закладом Кременчука.
– Наш ректор Михайло Загірняк, а він тоді тільки нещодавно вступив на свою посаду і він не був кременчужанином, запитав у нас, – «Як трапилося так, що у Кременчуці, у місті історичному, великому, багатому перший вищий навчальний заклад відкрився лише в 1960 році? До цього нічого не було у місті?». Ми не дуже впевнено, але сказали, що до війни у нас був педінститут, але ми про нього нічого не знаємо. Так ми почали подавати запити в різні місця та збирати інформацію, – говорить Алла Лушакова.
Книга обсягом 362 сторінки, з понад 200 ілюстраціями і складається з трьох розділів та додатків. У передмові подається дуже короткий нарис з історії освіти Кременчука від перших церковних шкіл 18 століття і до 1941 року. А також подається огляд головних літературних і архівних джерел на основі, яких написана книга.
– На жаль, архів педагогічного інституту згорів повністю у роки Другої світової війни. Тож документи на яких ми могли будувати розповідь, ми були змушені шукати у центральних архівах. Зокрема, у Полтавському архіві нам вдалося знайти статистичні матеріали, які підтверджують стан розвитку нашого інституту на 1.01.1941 року. Ці дані стали підсумковими. Дуже цікаві матеріали були знайдені у Київському архіві вищих органів державної влади та управління – над ними працювала Дар’я Гігер, – говорить Алла Лушакова.
Загалом матеріали для написання книги Алла Лушакова та Дар’я Гігер збирали близько 10 років. А текст писали упродовж двох років – з 2021 по 2023 роки.
А побачити та почитати книгу можна у бібліотеці Філії 2, яка знаходиться у Кременчуці, на вулиці Соборній 11. Саме представникам цієї бібліотеки автори подарували декілька екземплярів книг.
