Кременчук попрощався зі старшим солдатом Валерієм Четвериком

30.12.2022, 17:00 Переглядів: 2 208

 

Під час артилерійських вибухів отримав поранення несумісне із життям

30 грудня Кременчук попрощався з 57-річним старшим солдатом Валерієм Четвериком, з позивним «Чічя».

Чоловіка мобілізували 10 березня цього року; він був розвідником — кулеметником. 24 грудня у районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області від мінометних та артилерійських вибухів він отримав поранення несумісне із життям.

Провести в останню путь Валерія Четверика прийшли родичі, друзі, знайомі, представники міської влади, військові та колишні колеги. Біля Міського палацу культури люди стали на коліна, щоб вшанувати пам'ять полеглого Героя.

— Валерій Четверик був направлений в одну зі спеціальних частин в складі ЗСУ, а потім десантно-штурмових військ на посаду розвідника-кулеметника. Тривалий час був в зоні бойових дій, воював і в Донецькій області, біля населеного пункту Кліщіївка. 24 грудня від артилерійських вибухів отримав поранення несумісне із життям. Сьогодні ми проводжаємо нашого героя, старшого солдата Валерія Четверика в останню путь. Хороша була людина та працьовита, він тривалий час проживав на Раківці, в Садках, працював водієм, — розповів військовослужбовець із позивним «Художник».
— Ми разом працювали на підприємстві «Транзит-Сервіс». Багато їздили в рейси по Європі. Тісно спілкувались. Валерій був веселим, завжди приходив на допомогу, виручав. Дуже гарною людиною був. Я не знав, що він воював. Потім прочитав, що він загинув, у соцмережі. Знаю, що у нього двоє синів, також знаю, що старший син поїхав працювати в США, а дружина працювала медсестрою в Другій міській лікарні. Молодший — греблею займався. Ми завжди Валерія будемо пам’ятати, таким же веселим він залишиться в наших спогадах, — розповів колишній колега загиблого Сергій Фомін.
— Пам’ятаю, мені зателефонували й сказали: «Візьми, це гарна людина». Пропрацював він у нас понад 10 років. Завжди усміхався. Його всі ми називали «Братушка», це на війні він взяв позивний «Чічя», а до того його називали лише «Братушка». Адже у зверненні Валерій кожному говорив «Братушка», а бухгалтерів інакше, ніж дівчатка не звав. Таких людей мало, — пригадав засновник «Транзит-Сервіс» Олександр Яцина.
— Ми 18 років тому разом з Олександром Олександровичем приймали його на роботу. Прийшов, і в перший день поїхали в рейс. Зима, було снігу багато, район Нової Водолаги, а ми застряли. Пригадую, як гілки під колеса клали. Валерій був гарним товаришем. Зідзвонювались до останнього. Він багато відео присилав. А 25 грудня я привітав з Різдвом. Потім бачу, що повідомлення не дійшло. А потім дружина сказала, що прочитала, що Валерія поранили. Далі звістка про смерть. Досі не вірю. Важко втрачати таких людей, — розповів колишній колега загиблого Андрій Вагрушев.

Хоча останніми роками Валерій Четверик і працював закордоном, він все одно продовжував тісний зв‘язок з колишніми колегами й тепер вони всі прийшли попрощатися з ним та зібрали допомогу для родини загиблого.

Після прощання у МПК панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.

У Валерія Четверика залишилися дружина та двоє синів.

Автор: Дарія Згура
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 2 від 12 січня 2023

Читати номер
Попередні випуски
Вверх