Кременчук попрощався з військовим Юрієм Шуваловим, який мав «золоті руки»

14.11.2022, 19:00 Переглядів: 1 444

  Прощання відбулося у Міському палаці культури. Після панахиди поховали захисника на Алеї Слави на Свіштовському цвинтарі

Сьогодні, 14 листопада, Кременчук попрощався із 54-річним захисником Юрієм Шуваловим. Військовий загинув 3-го листопада від мінометного обстрілу в районі Красногорівки Донецької області.

Юрій Юрійович Шувалов народився 4 травня 1968 року у Кременчуці, закінчив ПТУ №2. Працював на різних підприємствах Кременчука, однім з останніх місць роботи був Кредмаш. Захисник боронив незалежність України від російської навали. Був солдатом, старшим стрільцем механізованого відділення механізованого взводу та призваний на військову службу по мобілізації 10.03.2022.

 

Чоловік мав «золоті руки», вмів працювати як з деревом, так і з металом.

— Сьогодні ми в останню путь проводжаємо солдата Юрія Шувалова... Юрка призвали за мобілізацією, оскільки він був спеціалістом у військовій справі, призвали його до лав Збройних Сил України. Весь цей час він перебував у зоні бойових дій. Його командування відзначало його як людину, яка виконує поставлені перед ним завдання. Працьовитий, багато чого вмів та робив у своєму підрозділі. 

Але 3-го листопада під час мінометного обстрілу у районі Красногорівки отримав осколкові поранення, які не сумісні з життям. 

Тут поруч з ним знаходиться його сестра Алла, дружина Оксана та донька, яка приїхала з іншого міста. 

У нього було багато планів. Але війна не чекає і не запитує ні про які плани. Він був хорошою цікавою людиною, вічна пам‘ять і наша шана Герою, — розповів військовий з позивним «Художник». 

Попрощатися із захисником прийшли рідні, знайомі, які мешкали поруч із ним на Чередниках, а також бойові побратими та представники міської влади. 

Побратим Юрія розповів, що служили разом у 71 окремій бригаді. Юрій багато робив руками й багато чого у їх бліндажі було зроблене саме Юрієвими руками.

— Юрій був вірним другом, «золоті руки», був дуже добрим. Він був хорошим теслярем, що стосується деревини, то він міг зробити все, — додав військовий.

Схилившись на одне коліно, біля Міського палацу культури кременчужани віддали шану загиблому захиснику. Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі поховали військового на Алеї Слави на Свіштовському цвинтарі.

Фото: Олександр Попенко
Автор: Альона Душенко Фото: Олександр Попенко
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 47 від 24 листопада 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх