Хто такий Григорій Ашкаренко на честь якого назвали провулок у Кременчуці

2.11.2022, 10:32 Переглядів: 885

 

Замість вулиці Кутузова буде провулок Ашкаренка

Кременчужанин Ашкаренко Григорій Андрійович — актор, антрепренер, драматург, засновник першої професійної драматичної трупи, яка однією з перших почала ставити українські п'єси після сумнозвісного Емського указу 1876 р. про заборону вживання української мови.
Народився 1856 року в Кременчуці, але відомості про його життя у нашому місті не збереглися. Працював актором у трупі Г. Деркача. Як актор Ашкаренко зіграв немало ролей — Возний («Наталка Полтавка»), Прокіп («Сватання на Гончарівці»), Шельменко («Шельменко-денщик»), Сотник Бутуза («Гаркуша»), Кичатий («Назар Стодоля») та ін. Про це повідомляє пресслужба Кременчуцького краєзнавчого музею. 

Автор соціально-побутових драм («Рідна мати гірша мачухи», «Маруся», «Страдниця», «Не стерплю, серце»), комедій («Оказія з сотником Яремою», «Однаковий для всіх, або Чесний Шая», «Фражевий пан»); перероблення п'єси О. Островського «Без вини винуваті» – «Безбатченко». У співавторстві з І.Тогобочним написав драми «Кого судити?», «За веселе життя», «Черниця»; інсценував повісті «Конотопська відьма» Г.Квітки-Основ'яненка, «Тарас Бульба», «Царицині черевички» (за повістю «Різдвяна ніч» М. Гоголя). Переклав українською з чеської лібрето опери Б. Сметани «Продана наречена».

Саме з кременчуцьким театром пов'язане відродження української драми. У 1880 році орендарем театру в Кременчуці став Г.Ашкаренко. У перший рік антрепризи Ашкаренко мав російську трупу. Публіка погано відвідувала російськомовні спектаклі, збори падали, театр "прогорав". Григорій Андрійович, як порядна людина, платив акторам із власної кишені. Він мріяв ставити українські п'єси. І незабаром зважився: надіслав слізну телеграму міністру внутрішніх справ Росії з проханням дозволити поставити кілька українських вистав для зміцнення фінансового стану трупи. Відповіді довго не було. І коли вже всі зневірилися, у листопаді 1881 року несподівано надійшов дозвіл.

Першою була поставлена «Наталка-Полтавка» І.Котляревського. Успіх вистави був приголомшливим. «По місту незабаром розійшлися чутки про дозвіл на українські вистави й все місто захвилювалося... Перша вистава мала цілковитий, загальний тріумф... Кропивницького публіка зустріла бурею оплесків і галасом таким, що весь театр трусився, немовби от-от розвалиться. Кожну пісню доводилося співати по кілька разів... У кінці спектаклю вітання перейшло в овацію...» - згадував актор М. Садовський.

Слава про успіх українських вистав кременчуцької трупи швидко рознеслася по всій Україні. Кременчужан чекав тріумф у Харкові та Києві. Так відбулося друге народження українського театру. А у Кременчуці глядачі насолоджувалися грою знаменитих українських акторів: М.Кропивницького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого, яких ми зараз називаємо корифеями української сцени.

Це створило Кременчуку славу театрального міста. Сюди прагнули на гастролі найкращі театральні та концертні колективи країни.

1908 року Ашкаренко в київському журналі «Рідний край» опублікував «Спогади про першу українську трупу». Одним із засновників цього журналу був український письменник, тісно пов'язаний своїм життям і творчістю з Полтавщиною, Панас Якович Рудченко, який публікувався під псевдонімом Панас Мирний.

Григорій Андрійович Ашкаренко помер 23 березня 1922 року, напівзабутий сучасниками. Його поховано в селі Пісочин Харківської області.

З 2022 року провулок Кутузова носить назву «Провулок Григорія Ашкаренка».

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 47 від 24 листопада 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх