Вивчали обличчя 5 поколінь: у Кременчуці відкрили барельєф лікарю та меценату Василю Устимовичу

10.06.2022, 10:40 Переглядів: 2 806

 

Саме цей кременчужанин заснував Устимівський дендропарк, а його маєток стояв там, де зараз знаходиться площа Перемоги та готель «Кремінь»

9 червня на фасаді міської художньої галереї відкрили барельєф нашому земляку – лікарю, меценату, громадському діячу, засновнику Устимівського дендропарку Василю Устимовичу. Це був довгоочікуваний захід, оскільки встановили скульптурне панно у перший день війни – 24 лютого – але його відкриття увесь час відкладалося.

Михайло Колісник
Михайло Колісник

Автором ідеї та спонсором цього проєкту став доктор сільськогосподарських наук, власник фермерського господарства «Златопіль» Михайло Колісник, який з 1977 року живе у селі Устимівці. Михайло Колісник зізнається, що у нього було бажання зробити скромну меморіальну дошку у межах 20 тисяч грн, а у підсумку цей проєкт обійшовся у 250 тис грн.

- У цей військовий період, коли руйнуються наші музеї (взяти хоча б музей Сковороди у Харківській області), знищуються православні храми, ми відкриваємо! Ми стоїмо на тій передовій лінії мистецтва для того, щоб відродити втрачене, щоб з’явилися нові обличчя, - каже чоловік.

Василь Устимович народився у 1864 році у Кременчуці у заможній дворянській родині. Устимовичі були занесені до дворянської родовідної  книги Полтавської губернії. Вони були родичами композитора Лисенка та математика Остроградського.

Василь Устимович закінчив Кременчуцьке реальне училище, після цього виїхав за кордон для отримання медичної освіти.

З 1887 року він був піклувальником Устимівського земського училища, для якого пожертвував власний будинок, а з 1888 року – почесним доглядачем Кременчуцького трикласного міського училища.

З 1888 року по 1916 рік - гласний Кременчуцького повітового земства. У складі медичної комісії був санітарним піклувальником Пирогівської та Глобинської волостей. З 1889 до 1907 року – член Товариства кременчуцьких лікарів.

18 травня 1895 року на першому засіданні Кременчуцького відділення Полтавського товариства сільського господарства Василя Устимовича обрали членом Ради відділення. У той час він передав музею сільського господарства свою колекцію із 116 сортів пшениці і 86 сортів вівса.

З 1896 року обирався почесним мировим суддею, а з 1908 року – гласним Кременчуцької міської думи.

У 1893 році у селі Устимівці за допомогою Олександра Дегтярьова він започаткував перші насадження майбутнього дендропарку на площі 0,15 десятин. Там було висаджено багато хвойних дерев та лікарських рослин. Роботи по устрою парку велися до 1916 року.

У 1896 році Устимович за свою унікальну колекцію кактусів був нагороджений срібною медаллю губернської сільськогосподарської виставки, яка проходила з 1 по 20 вересня 1896 року у Кременчуці на території Міського саду.

Тут можна прочитати детально про історичну постать та історію створення меморіальної дошки

Маєток Устимовича стояв там, де зараз знаходиться площа Перемоги та готель «Кремінь». Пізніше у маєтку розташовувалася міська міліція, а під час Другої світової війни його повністю розграбували і знищили. Ще на початку ХХ ст. родина їздила на власному автомобілі, а в селі Устимівці у них був цегельний завод. До речі, одна з цеглин того заводу – справжній раритет з літерою «У» – розміщена поблизу барельєфа на стіні галереї, на муралі «Кременчук: відродження історичної та культурної пам'яті» із зображенням щуки.

Відомо, що Василь Устимович одружився у 1914 році у віці 50 років. Помер він близько 1924 року після тривалої хвороби і був похований на старому Ревівському кладовищі Кременчука. Могила не зберіглася.

За словами директорки художньої галереї Оксани Бойко, складність цього проєкту була в тому, що не збереглася жодна фотографії Василя Устимовича. Тому ентузіастам, які працювали над створенням меморіальної дошки, довелося йти непростим шляхом – вони зібрали у архівах портрети його родичів 4-5 поколінь, детально їх вивчили і на основі цих досліджень створили вже портрет самого пана Василя.

- Ми вивчили відстані між очима, форму вух, лоби, носи, підборіддя – це те, що не змінюється – і зробили універсальний формат цього портрету. Коли його побачили фахівці у Полтаві, вони ахнули і сказали, що це на 99%та особа, яка мала би бути – інтелігент початку ХХ століття, - розповідає Оксана Бойко.

Виготовив сам барельєф скульптор, публіцист та директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин імені Нурсултана Назарбаєва Микола Степаненко. На це йому знадобилося 4 місяці. Загалом таких барельєфів було створено три – один ми побачили на фасаді галереї, інший – всередині, а ще один планують встановити в Устимівському дендропарку.

Микола Степаненко
Микола Степаненко

До 19 червня у художній галереї діятиме виставка «Василь Устимович – прекрасне і корисне», присвячена життєпису і долі нашого земляка.

На відкритті виставки композитор Сергій Горюнович презентував музичну поему і відеофільм «Прекрасне і корисне»
На відкритті виставки композитор Сергій Горюнович презентував музичну поему і відеофільм «Прекрасне і корисне»

Але це ще не все. Ініціативна група, яка відроджує пам’ять Василя Устимовича, пропонує на його честь перейменувати у Кременчуці вулицю 1905 року. По-перше, на цій вулиці знаходиться медична установа – Кременчуцький обласний шкірно-венерологічний диспансер, а Устимович був лікарем. По-друге, там є підприємство «Благоустрій Кременчука», а пан Василь натхненно займався рослинами і створив дендропарк. Міський голова Віталій Малецький цю ідею підтримав.

Фото: Артем Коваленко
Автор: Катерина Турубара Фото: Артем Коваленко
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 38 від 22 вересня 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх