Кременчуцький краєзнавчий музей з початком повномасштабної російсько-української війни тимчасово припинив експозиційну діяльність. Директор музею Алла Гайшинська зауважила, що краєзнавчий музей не приймає відвідувачів.
Пішохідні екскурсії та науково-освітні заходи на території бібліотек чи інших закладів, куди запрошують наукових співробітників, проводяться на замовлення. А в музеї основне наше завдання – це науково-дослідницька робота, паспортизація нових надходжень і зберігання фондів.
Директорка зауважила, що вершиною хранительської діяльності будь-якого музейного закладу є реставрація. У нашому музеї, на превеликий жаль, реставратора нема.
– Одного дня сталося диво. До музею звернулися співробітники Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, які тимчасово мешкають у нашому місті, і запропонували свою допомогу в обстеженні, консервації та реставрації музейних предметів із дерева.
Коли я, трохи затинаючись від радісної несподіванки, почала пояснювати, що коштів на реставрацію у нас нема – Володимир Авенірович Проскуряков з посмішкою заспокоїв: вони з сином і колегою Євгеном усе зроблять безкоштовно. Уявляєте? Безкоштовно!!!
Високий клас роботи співробітників Харківської філії ННДРЦУ ми вже мали нагоду оцінити. Тому, звичайно ж, ухопилися за пропозицію, як мовиться, обома руками, – поділилася своїми емоціями директорка Алла Гайшинська на сторінці Кременчуцького краєзнавчого музею.
Майстри не перший тиждень працюють з предметами із групи зберігання «Дерево».
– Керуючись золотим принципом «не зашкодити», реставратори-чарівники обережно очищають дерев’яні ночви, салотовки, ковші, коромисла, ложки, тарелі, вигадливі завитки меблів від багаторічних нашарувань пилу і забруднень. Спеціальними інструментами поступово, по міліметру, випрямляють деформації дерева. Почаклувавши над якимись особливими розчинами, ледь вловимими рухами ніби стирають з дерев’яних поверхонь окремі тріщини і дрібні сколювання. А вже потім предмет консервують – покривають захисним лаком.
Але відреставрований та законсервований предмет залишається музейним; він не втрачає автентичності та зовсім не справляє враження банального новотвору-підробки, виготовленого за сучасними технологіями. Експонат просто «згадує» свою первозданність під руками справжніх спеціалістів, – додала Алла Гайшинська.
Директорка сподівається, що незабаром після перемоги зможуть відвезти до Харкова на реставрацію відібрані спеціалістами меблі ХІХ – початку ХХ століть із будинків Володарського, Соколова, Прихожих, оскільки з ними реставраторам треба працювати в стаціонарних умовах.
