Як стати гендиректором та куди подівся Ленін? Розповідь військового, який змінив професію

16.02.2022, 12:02 Переглядів: 9 447 Коментарів: 1

 

Офіцер, учасник АТО, підприємець, генеральний директор – це далеко не всі грані біографії керівника комунального підприємства 

КП «Благоустрій Кременчука» є одним із найбільших комунальних підприємств у нашому місті. Серед його головних завдань підтримання санітарного стану території міста, утримання об’єктів благоустрою, культурної спадщини та рекреаційного призначення, створення та утримання зелених зон міста та багато чого іншого. Наш кореспондент зустрівся з генеральним директором КП «Благоустрій Кременчука», щоб дізнатися про те, чим живе підприємство та які плани його розвитку. Цікавою є й біографія самого генерального директора Віктора Василенка. Далі його відповіді на 12 питань інтерв’ю.

 1.Коли ви були призначений на посаду гендиректора та де працювали й чим займались до цього?

- Генеральним директором КП «Благоустрій Кременчука» почав працювати з 1 червня 2016 року. До 2005 року проходив військову службу – був командирам батареї у 107-й ракетній бригаді.

У той час Збройні Сили масово скорочували. У 2005 році ракетна бригада була переформована у полк реактивної артилерії. Тоді звільнилось багато офіцерів. Після військової служби зайнявся підприємницькою діяльністю – мав свій невеликий бізнес. Навесні 2014 року став волонтером – допомагав своїм колишнім співслужбовцям з 1-го дивізіону, у якому колись проходив службу, в забезпеченні тим, чого вони потребували найбільше. Разом з іншими однополчанами збирав кошти на ці потреби, часто докладав свої, щоб придбати необхідне. Ми тоді забезпечили 1-й дивізіон переносними радіостанціями «Моторола», купляли комплекти літньої форми, розвантажувачі та інше військове спорядження, якого не було в артилеристів. А у листопаді 2014 року записався до групи офіцерів запасу, яку тоді у Кременчуці організував колишній офіцер 23-ої аеромобільної бригади полковник Олег Чуйко. Це був кістяк майбутньої військової частини ВДВ, яку хотіли відродити у Кременчуці для подальшого виконання бойових завдань у зоні проведення АТО. Тоді до цієї команди приєдналися близько двох десятків офіцерів запасу з Кременчука. Звісно, що все це проходило у взаємодії з військкоматом.

Нову військову частину - 5 батальйонно-тактичну групу ми сформували, але так вийшло, що не в Кременчуці, а на полігоні під Житомиром. У червні 2015 року частину у повному складі передислокували до району проведення АТО. Наприкінці квітня 2016 року я демобілізувався. Але відпочивав недовго – вже через місяць мене призначили генеральним директором КП «Благоустрій Кременчука». І почався новий етап мого життя.

 

  1. Чи виникли у вас складнощі на такій відповідальній посаді? Чи допоміг у цьому досвід військової служби? Та чи легко було військовому опанувати зовсім новий для себе вид діяльності?

- Без сумніву досвід військової служби та участь в АТО допомогли мені швидко зорієнтуватися на новому місці роботи. Як і підприємницької діяльності. Хоча до того я не мав жодного досвіду роботи у комунальному господарстві міста. Ця сфера для мене була абсолютно новою - треба було з усім розбиратися. На це пішло кілька місяців, допомогли підлеглі. Щодо фінансів, то тут було трохи легше, адже наприкінці військової служби я заочно отримав вищу економічну освіту, тож поняття про фінансову діяльність були. Ну а організаторські якості я здобув під час проходження військової служби.

Взагалі, вважаю, що колишні військові, що прослужили в армії багато років, при бажанні здатні опанувати будь-яку професію та успішно працювати на будь-якій посаді. У Кременчуці таких прикладів безліч. Якщо говорити про керівників, то це, зокрема, заступник генерального директора з персоналу, режиму та соціальних питань ПрАТ «Кредмаш» Віктор Шибко – підполковник запасу та колишній командир ракетного дивізіону, перший заступник голови правління - головний інженер ПрАТ «Кременчукгаз» Болеслав Грабовський - полковник запасу та колишній начальник штабу інженерно-саперної бригади, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кременчуцької міської ради Ігор Чудаков – підполковник запасу та мій бойовий побратим по 107 рбр та 5 БТГр. Є такі й в комунальній сфері - мій колега директор КАТП 1628 Сергій Шиян теж колишній військовий. Отже, стереотип про те, що колишні військові можуть працювати лише у сфері охорони, не відповідає дійсності.

Хочу зауважити, що там, де колишні військові, будь-які питання та проблеми вирішуються легко, швидко та без зайвої бюрократії. Мабуть, тому, що ми звикли до порядку, організованості, взаємодопомоги, виконанню завдань у чітко визначений строк. Для мене робота у комунальному господарстві мало чим відрізняється від військової служби. Так само треба виконувати завдання у вихідні, вночі, шукати найбільш ефективні шляхи, організовувати та контролювати роботу підлеглих. У мене призначені робочі бригади на чолі зі старшими, які протягом години виїжджають за потреби у будь-який район міста, закріплені маршрути руху транспорту, визначений порядок роботи. Все, як в армії.

  

  1. Скільки на вашому підприємстві працює людей? Скільки з них учасників АТО/ООС, людей з інвалідністю та чи є з ними проблеми? Які умови роботи для працівників підприємства та розмір їхніх зарплат?

- Коли я прийшов на КП «Благоустрій Кременчука» на підприємстві працювало 160 людей. Сьогодні у нас майже 300 працівників. Чому відбулося таке збільшення штату? Тому, що значно зросли обсяги робіт, додалися нові об’єкти. Наразі на підприємстві працює майже два десятки учасників АТО/ООС та ветеранів військової служби. Багато з них на ключових посадах: заслужений ветеран АТО, «кіборг» Юрій Самойленко – заступник гендиректора по господарській діяльності, ще один мій заступник Юрій Мокієнко – колишній начальник пожежної частини, підполковник запасу ДСНС, начальник цеху зеленого господарства та керівник служби безпеки підприємства – теж учасники АТО та мої колишні співслужбовці по 107 рбр. На підприємстві працюють 23 особи з інвалідністю. По цьому показнику ми, мабуть, разів у п’ять перекриваємо встановлені нормативи. Хочу зауважити, що жодних проблем з працівниками пільгових категорій у мене немає. Тож, раджу керівникам інших підприємств не боятися брати їх до себе на роботу.

Що ж до соціально-побутових умов – коли я прийшов на підприємство ремонт був зроблений тільки у кабінеті директора. Зауважу, що кабінет за цей час більше не ремонтувався. А приміщення, де переодягаються в робочу форму працівники ми капітально відремонтували власними силами. І розширили його, перемістивши в інше місце один зі складів. Раніше там були пліснява на стінах та чорні «совкові» шафи, а стало сучасне, зручне приміщення, до якого приємно заходити. Крім того, виділили та відремонтували приміщення для медпункту.

Влітку, коли спека, власним коштом забезпечуємо працівників мінеральною водою.

Середній розмір зарплат на підприємстві від 8 до 11 тис. грн. Це залежить від спеціальності та виробітки. Буває, що трактористи за рахунок понаднормового часу роботи та нічних доплат заробляють і по 15-17 тис. грн. Нам доводиться працювати й вночі на розчищенні доріг від снігу та їх посипці, та у вихідні дні, адже треба наводити порядок після свят, прибирати територію тощо.

Плинності кадрів зараз майже немає – люди цінують робоче місце на нашому підприємстві, адже заробітна плата виплачується завжди вчасно. Я отримую свою зарплату останнім. Премію за минулий рік ще не отримав. До речі, я працюю гендиректором на умовах короткострокового контракту. Кожні пів року міський голова мені його продовжує. Буду погано працювати – може й не продовжити.

 

  1. Який робочий графік на підприємстві та у гендиректора? І як часто ви берете відпустки?

- Підприємство працює з 7-ої ранку. Я до свого кабінету не заходжу, поки не переконаюсь що вийшли усі автомобілі з робочими бригадами. За графіком усі мають виїхати до 7.15. А з 7.30 приступити до роботи на об’єктах. Інколи кременчужани скаржаться, що вони ще сплять, а наші працівники вже косять, пилять, шумлять. Прошу відноситись до цього з розумінням – адже взимку світлий день короткий, а влітку в обід спека, тому і працюємо з самого ранку. Офіційно робочий день триває до 16.00. Але раніше 17-ої я додому не уходжу, адже робочий день міськвиконкому триває до цього часу. Буває, що затримуюсь, інколи доводиться працювати на вихідних. А у відпустку ходжу не більше, ніж на 2 тижні. За роки роботи на цій посаді вже накопичилось близько ста днів невикористаної відпустки. Може колись і відгуляю.

   5. Як до цього відноситься дружина? І чи є у вас діти, онуки?

- Ставиться з розумінням, адже вона дружина та дочка офіцера. То ж їй не звикати. Моїй дочці вже 30 років, закінчила юридичну академію, вона заміжня, живе окремо, наразі у декретній відпустці. Онуку 1,5 роки, його фото у мене на робочому столі.

   6. Які джерела фінансування комунального підприємства? Та чи на все вистачає коштів?

- Головне джерело фінансування – це міський бюджет. Ми обслуговуємо місто, і міська рада нам за це платить. У мене на підприємстві лише місячний фонд зарплати перевищує 5 млн грн. Додатково кошти потрібні на експлуатацію та ремонт техніки, купівлю матеріалів тощо.

Намагаємось самі заробляти, укладаючи договори на виконання робіт – в основному це видалення дерев. Але зазвичай ці доходи не перевищують 100 тис. грн на місяць. До речі, нещодавно уклали договори з турецькою фірмою, що будує у Кременчуці міст, на виконання робіт по видаленню дерев на будівельних майданчиках. Вже отримали за виконанні роботи 200 тис. грн.

Намагаємось видаляти якомога менше дерев – лише ті, що дійсно заважають будівництву. Та й турецька фірма зайві гроші платити не хоче. Отже, за це кременчужанам хвилюватись не варто.

А коштів на все звісно, що не вистачає. Намагаємося економити, все що можна, робити власними силами. Для цього є столярна майстерня, ремонтний цех, відповідні спеціалісти.

  

  1. А чим взагалі займається КП «Благоустрій Кременчука» окрім озеленення та прибирання міста?

- Підприємство дуже різнопланове. Цим воно цікаве, але через це воно й складне для керівника. Ми займаємося багато чим – від озеленення та поливу до відкачування талих вод та матеріального забезпечення проведення святкових заходів. Для міста утримання нашого підприємства – це мільйони зекономлених коштів, адже приватникам за всі ці роботи довелось би платити набагато більше, ніж витрачає міський бюджет на утримання КП «Благоустрій Кременчука». За нами закріплені усі території зелених зон, «червоні лінії» вздовж доріг, клумби, зупинки тощо. Є навіть окрема бригада, яка щоденно виїжджає з обладнанням для прибирання, а в теплу пору року й мийки скла зупинок.

У нас на балансі знаходиться 9 насосних підстанцій перекачування зливових вод, 7 систем автоматично поливу, 4 фонтани та. Обслуговуємо понад 16 га парків, 23 га скверів та 6,5 га розподільчих смуг, близько 8 тис квадратних метрів квітників та 296 зупинок громадського транспорту.

Загальна площа для прибирання, що закріплена за підприємством, складає 611 га, а для покосу трави – 422 га!

Буває, що виконуємо й роботи надзвичайного характеру. Нещодавно у будинку по вулиці Лесі України,39 вигоріла квартира, вщент наповнена сміттям. Поки пожежники її гасили наші працівники потроху виносили те сміття. Саме вони й виявили загиблу жінку. До того приходилось усувати наслідки пожежі у квартирі на Раківці.

  

  1. Чи є проблеми з територією та технічним оснащенням підприємства?

- Коли я прийшов на підприємство у 2016 році на ньому було лише 2 мікроавтобуси та 2 стареньких УАЗіка. Наразі є 12 мікроавтобусів, 6 нових тракторів, 2 спецавтівки з вежами та багато нового бензоінструменту. Більшість мікроавтобусів купували не новими, а ті, що вже були в експлуатації. Бо вони обійшлися нам у 4-5 разів дешевше, адже потрібні лише для вивезення робочих бригад до місця роботи. Отже, річний пробіг невеликий. І працюють ці автомобілі вже шостий рік без жодних проблем. Трактори та інструмент купуємо тільки нові.

Щодо території, то її вистачає. Окрім цієї у нас є три додаткових території – одна біля КАТП 1628 у районі артскладів (колишні вугільні склади КЕЧ). Там ми зараз будуємо бокси для автопарку, є окрема територія з ремонтною майстернею та нещодавно нам передали територію по вулиці Свободи,102. Там у нас розташований будівельний цех та столярна майстерня.

   

  1. Кременчужан хвилюють питання щодо вартості та механізму закупівлі саджанців та посадкового матеріалу? Дехто вважає, що купується занадто дорого та багато.

- Щодо багато, то не згоден. Минулі роки тендери на закупівлю посадкового матеріалу оголошувались на 4-5 млн грн. Минулого року планували витратити 4 млн, а використали лише 2 млн грн. А цього року нам виділили на ці цілі лише 1 млн грн. Будемо якось обходитись – більше вирощувати саджанців у своїх парниках, більше висівати, саджати багаторічні квіти. Хочу, щоб усі зрозуміли, що не всі квіти можна виростити у наших умовах. Є такі, що доводиться купувати. За красоту треба платити. Жінки мене у цьому мають краще зрозуміти. Ми висаджуємо квіти не як попало, а продумуємо дизайн кожної клумби, щороку розробляємо схеми висадки квітів. До речі, цим у нас займається дизайнер-озеленювач.

А щодо механізму закупівлі, то вин визначений законом – усе купується через тендери на «Прозоро». На ринку за готівку я не можу купити жодної квітки.

  

  1. Багато кременчужан обурюють методи кронування дерев? Чи не забагато гілок обрізають ваші робітники та чи буває, що дерева після цього гинуть?

- Наші люди чомусь не радять зварювальникам, як ремонтувати труби водогону, бо розуміють, що там працюють спеціалісти. Але у питанні кронування дерев чомусь кожний другий вважає себе спеціалістом. Хочу, щоб усі кременчужани усвідомили – у нас на підприємстві працюють високопрофесійні фахівці з питань озеленення. Наш головний «озеленитель» – Світлана Кулинич має 30-річний досвід у цій сфері. Вона знає про дерева та квіти все! У нас працюють не «шабашники», а майстри озеленення. У майстра зеленого цеху Григорія Козайчука, який керує бригадою кронування, теж понад 30 років досвіду роботи у цій сфері. Люди скаржаться, коли бачать обпиляний стовбур дерева, яке, як їм здається, після цього обов’язково загине. Але коли навесні воно починає зеленіти, а через рік-два виглядає дуже красиво, люди забувають про свої напрасні побоювання. І знову скаржаться, тільки щодо кронування вже інших дерев.

Звісно, що бувають випадки загибелі дерев після кронування. Але дуже рідко. І залежить це не тільки від нас, а й від погодних факторів – буває засушлива весна, спекотне літо, морозна зима, зазвичай кроновані дерева розпускаються трохи пізніше.

 

  1. Кременчужан також цікавить де зберігається пам’ятник Леніну, який колись стояв на площі Перемоги?

- Пам’ятник цілий та зберігається під охороною на одній із територій підприємства. Я колись пропонував його продати на аукціоні, щоб не мати зайвого клопоту. Але ці питання вирішую не я. Я лише забезпечую його надійне зберігання. 

  1. Які ваші побажання до кременчужан, пов’язанні з роботою по благоустрою міста?

- Хочу, щоб містяни цінували нашу працю, не витоптували клумби, не смітили, не розбивали скло на зупинках. У нас наразі на 40 зупинках треба міняти скло. А воно коштує чимало. А це гроші міського бюджету, тобто гроші кременчужан. Ніхто ж у себе вдома скло не б’є та сміття по квартирі не розкидає. А в місті дехто це робить. Вчора порізали ножем дорогий чохол на фонтані у сквері імені Бабаєва. Довелось ремонтувати. Буває що крадуть саджанці, квіти з клумб.

Любіть своє місто та зберігайте те, що у ньому створено! А ми будемо працювати, щоб Кременчук став ще красивішим.

Автор: Віктор Крук
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Коментарі: 1

1 457
16 лютого 2022 12:34

на правах рекламы?



а как заставить супермаркеты не ставить сумасшедшие наценки на товары, которые мы оплачиваем дважды, налогами и наличными?

"Схеми" та тиск на постачальників дозволяють супермаркетам продавати товари з націнкою 40-60% замість законних 15-20%, - Торгово-промислова палата

8 2

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 4 від 26 січня 2023

Читати номер
Попередні випуски
Вверх