Футболіст «Гірник-Спорта» Родіон Посєвкін отримав серйозну травму наприкінці першої частини чемпіонату Першої ліги. Півзахисник «гірників» переніс операцію у Києві та вдруге навчався ходити. Пресслужбі клубу Родіон розповів, як отримав травму, де бере натхнення, аби вставати попри біль та про гру у складі збірної України.
«Важко робити перші кроки»
– Зараз добре себе почуваю – ходжу без милиць. Скоро повернуся до залу, щоб реабілітуватися та відновитися, – такими словами почав нашу бесіду 20-річний футболіст.
– Як проходить реабілітація?
– Після операції, яку зробили у Києві, повернувся до Кременчука. Потихеньку розробляв ногу та пив ліки.
– Ти ще не приступав до фізичних навантажень?
– Ще ні. Лише після новорічних свят вперше вийшов на вулицю без милиць.
– Тобто ти навчався ходити наново?
– Вже навчився (сміється Родіон).
– Важко робити перші кроки?
– Важко. З кожним разом краще. Але ще шкутильгаю. Й на цьому дякую.

{banner_google}
Про мотивацію після травми
– Родіоне, це перша серйозна травма у твоїй кар’єрі?
– Так.
– Особисто для тебе, що є мотивацією, щоб стати й почати все знову?
– А що, завершувати з життям? Життя ж не завершується після травми. Що надихало? Бажання швидше повернутися до тренувань та футболу.
– Скучив за футболом?
– Так, звичайно.

«Стик і я відчув хруст»: про те, як отримав травму
За два-три тури до завершення осінньої частини чемпіонату на тренуванні Родіон отримав травму.
– На тренуванні була боротьба за нейтральний м’яч, – згадує жахливий для себе момент Родіон. – Я був перший на м’ячі – прокинув, далі невеликий стик і я відчув хруст… Больовий шок. Ввечері зробив УЗІ, яке показало, що травма серйозна – розрив передніх хрестоподібних зв’язок.
– Чим займався на лікарняному?
– Після операції у перші два тижні був максимально постільний режим: прокинувся, поїв, цілий день у телефоні й спати. Так проходили перші дні після операції. Зараз вже виходжу на вулицю, у магазин.
– Що говорять лікарі? Як швидко зможеш повернутися на поле?
– У кращому випадку пів року після операції буду відновлюватися. Два місяці вже минуло. Незабаром повернуся до спортзалу й там буде залежати, наскільки плідно буду працювати й через скільки зможу відновити коліно.
– Команда наприкінці місяця виходить з відпустки. Будеш підтримувати хлопців на «Кубку Віктора Пожечевського», який стартує 1 лютого?
– Я зараз у Кременчуці й тут буду проходити реабілітацію. З хлопцями підтримую зв’язок. На тренування не зможу, а ось на ігри буду приходити дивитися.
{banner_google}
«Дали шанс зіграти за збірну України»
У вихованця МФК «Кремінь» Родіона Посєвкіна, першим тренером якого є Олександр Назаренко, є досвід виступів за юнацькі збірні України U-16 та U-18.

– Родіоне, що ти відчував, коли вдягав футболку національної збірної?
– Коли мене востаннє викликали, то я ще грав у «Ворсклі», два роки тому. Я тоді добре себе проявив у чемпіонаті U-19. Тренери збірної побачили й викликали. Відчував, що заохотили мене за хорошу роботу в команді та на чемпіонаті. Дали шанс зіграти за збірну.
– Мрієш ще зіграти за збірну України?
– Так. У мене вік дозволяє зіграти лише за основну команду.
– Яка в тебе футбольна мрія?
– Навіть не знаю… Якщо я скажу, що мрію стати чемпіоном України. Зараз у це важко повірити, але чому б ні.