«Бумбокс» у Кременчуці: душевна розмова під драйвові хіти

18.10.2021, 14:28 Переглядів: 3 686

 
Під час концерту вокаліст гурту Андрій Хливнюк зірвав голос, а кременчужани віддячили артисту тривалими оваціями та криками «браво!»

Живий, душевний, теплий - такими словами можна сказати про концерт «Бумбокс», що відбувся в Кременчуці 17 жовтня. Але навряд чи існують слова, здатні повністю передати ту дружню атмосферу, яка з перших хвилин запанувала в залі міського Палацу культури.

Незадовго до концерту ми зустрілися з солістом гурту Андрієм Хливнюком. Співак виглядав стомленим - адже напередодні відбувся концерт у Полтаві - але з радістю відповів на питання журналістів. Андрій розповів, як почувався під час вимушеної перерви в концертній програмі, яку довелося призупинити з огляду на карантинні обмеження.

- Пережили ми перерву добре. Безумовно сумували, так. Концерти - це вже невід'ємна частина життя команди. Коли ти подовгу сидиш на місці, стає трошки сумно. Життя непередбачуване, і ніхто не знає, чим ми будемо займатися завтра.

Усі ці емоції знайшли відображення в пісні «Жаль». Як розповів артист, вона є такою собі розмовою з собою про насправді важливі речі.

Поділився Андрій і власним рецептом натхнення:

- Діти, собаки, природа... Я не шукаю натхнення, його мені не треба шукати. Мене треба лишити в спокої, без мас-медіа - і тоді я спокійно собі пишу. Книжок мені достатньо, навіть періодичних видань не треба.

Звісно, карантин позначився на творчості гурту:

- За час перерви з'явилася досить велика частина матеріалу. Не те, щоб він (карантин) пішов на користь. Звісно, є синдром відміни, коли ти вимушено опиняєшся в обставинах, на які не очікував. Але здатися можна й без карантину, в кожен день, без якихось перепон. Та й кому жалітися? Точно вже не артистам, яких усі знають.

... А потім була музика! Андрій вийшов на сцену, почав співати, і з перших нот між артистом і залом утворився невидимий зв'язок - ніби після довгої розлуки зустрілися давні друзі. І чим далі, тим міцнішим він ставав, набуваючи енергії, даючи всім присутнім потужний імпульс натхнення. В залі відбувався такий собі безперервний діалог, живий і щирий.

«Люди», «Жаль», «Вахтерам», «Голий король»...

Люди залишали місця, йшли до сцени і танцювали - а дехто навіть спробував вийти на саму сцену! Були квіти, обійми, овації і заклики заспівати на «біс». Проте, Андрій Хливнюк зірвав голос, і просто фізично не зміг більше співати.

А люди все не йшли додому, вони стоячи аплодували, віддаючи шану тому, хто щойно поділився з ними частинкою власної душі.

Фото: Артем Коваленко
Автор: Тамара Зінченко Фото: Артем Коваленко
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх