Кременчужанка шиє LARP костюми за мотивами популярних серіалів та фільмів для людей з усього світу

19.06.2021, 09:02 Переглядів: 2 206

 

Дівчина з 10-річним стажем інженера сталеливарного заводу, стала дизайнеркою костюмів за мотивами Гри престолів, Тюдорів та Володаря перснів для людей з LARP та косплей руху з усього світу

39-річна українка Ольга Козир за один день може перевтілитися у ренесансну красуню, лісову чаклунку, шаманку, анімешну дівчинку, ельфійку, або Синю гусінь із “Аліси в Країні Див”.

 

Всі ці костюми вона пошила для себе сама, а ще, вона шиє костюми для інших і допомагає людям з усього світу перевтілитися в улюблених персонажів із за мотивами топових фільмів, серіалів та комп’ютерних ігор.

Свою роботу професійною дизайнеркою костюмів Ольга, відома під псевдонімом Вольда Дівная, почала після того, як 10 років пропрацювала інженером на вагонобудівному заводі у невеликому промисловому містечку у Східній Європі.

 

- Завод був на певному етапі мого життя, коли важливо було набратися досвіду і отримати, як це називається в нашій країні, фінансову стабільність. Тоді я думала, навіщо мені шити, адже зарплати інженера вистачає, тож трохи шила для себе та друзів. А потім замовлень стало більше — нові персонажі, нові дизайни і майже ніколи немає повторів, щоразу люди замовляють щось нове на кожну нову гру — розповідає Ольга.


 

Ігри, про які йде мова, це LARP — рольові ігри живої дії. Вони частково схожі з театралізованим дійством, але відрізняються тим, що гравці діють без завчасно написаного детального сценарію. Персонажі взаємодіють між собою згідно із загальним планом гри, мотивацією свого персонажа і особистим бажанням. Перші LARP-ігри з’явилися наприкінці 1970-х років у США, натхненні настільними рольовими іграми та жанровою фантастикою. На міжнародному рівні, в тому числі і у Східній Європі вони поширилися протягом 1980-х років і вилилися у широке розмаїття стилів. Ігри можуть відбуватися на відкритій місцевості із застосуванням макетів зброї із м’яких полімерів і латексу та у приміщенні у вигляді танцювальних балів чи камерних ігор. На відміну від словесних або настільних рольових ігор, для LARP потрібен антураж: костюм і спорядження для персонажа, а також моделювання побуту, споруд та навколишньої дійсності.

 

Коли Ольга тільки почала захоплюватися рольовим рухом, спершу вона знайшла однодумців у соцмережах за кордоном, а у 2010 році, познайомилася з рольовиками в Україні.

 

 - На свою першу в житті гру я пошила костюми ельфів. Зрозуміло, що на той момент найкращими нестандартними і доступними тканинами для костюмів в Україні були штори із секонд-хенду — каже дизайнерка.


Дівчина розповіла, що найбільше на першій грі її вразили костюми персонажів. Адже для творчих людей, якими були гравці рольових ігор, це був ще один спосіб самовираження. Кілька років Ольга їздила на різноманітні рольові ігри в Україні, відвідувала безліч середньовічних фестивалів у Європі та отримувала все більше і більше замовлень від друзів і знайомих, які рекомендували її один одному.

 

Втім, все змінилося після 2013–2014 років, коли Україні відбулася Революція Гідності і почався конфлікт на Сході країни. В той час Росія спробувала утримати Україну від наближення до Заходу та підтримала насильницьке повстання сепаратистів на Сході України. Своєю чергою Україна стала захищати власні кордони та розірвала всі офіційні робочі контракти з країною-агресором.

-  У 2013 році наш завод майже перестав працювати. Водночас дуже сильно підскочив долар і я зрозуміла, що манікюрниця стала отримувала більше, ніж інженер на завод, - говорить Ольга.


Саме тоді вона прийняла рішення відкривати свій магазин на платформі для хендмейдерів Etsy та виходити на міжнародний рівень. Тоді вона не знала англійської і вивчила її для спілкування з клієнтами лише за рік. Кілька років шила костюми за мотивами аніме, історичну реконструкцію, але потім знову повернулася до фентезі та LARPу.

 

- Я стала знову шити LARP, який активно розвивався в Україні та виходив на новий рівень. Адже тепер для антуражу використовувалися не дрючки, холодильники і відра, а створювалася протектована зброя, а для костюмів бралися не штори, а шовки і атласи з магазину, - каже дівчина.

 

За словами Ольги, в будь-якій масовій культурі є свої канони, в аніме-косплеї це має бути максимально схожий до оригіналу костюм і образ персонажа. В рольовій грі — це відповідний характеру персонажа костюм та його поведінка під час гри. Але коли хобі починає виходити на професійний рівень то з’являються складніші питання.

- Якщо у людини косплей, це хобі і вона приїхала на фестиваль показати свій костюм, все в порядку. Але якщо вона продавець цього костюму, тут вже починаються авторські права. Тож я вирішила, що буду робити свої дизайни або додавати до костюмів якісь доповнення, - каже українка.

 

Завдяки такому підходу до роботи вона пошила величезну кількість костюмів за мотивами серіалів “Гра престолів”, “Чорні вітрила”, “Тюдори”, “Борджіа”, анімації “Темний Кристал”, фільму “Аліса в Країні Див”, творчим доробком Толкіна, ряду ігор та різноманітних аніме. А ще створила авторські дизайни і вже випустила власну колекцію ельфійських костюмів.

 

- Добре що Netflix ввів моду на суміш стилів. До прикладу у серіалі “Black Sails” в піратських костюмах використана вишивка Східної Європи: України, Румунії, Польщі. І вони виглядають дуже LARPово, за останніми трендами, бери і ший. Я пошила, додала туди української вишивки з гірського регіону і відправила замовнику до Австралії, - розповідає Ольга.

 

Свою роботу дівчина дуже любить і навіть жартома говорить, що вже має своєрідну професійну деформацію.

- Всі нормальні люди просто дивляться якийсь мультфільм, а я його за концептами розкладаю. Спостерігаю, що буде модно, які елементи і тканини використовувати у своїх наступних розробках. Дивлюся новий серіал і бачу, що додали дизайнери, і гарантую вам, наступного сезону це буде на всіх ігрових полігонах Європи! - каже дизайнерка.

 

В творчому доробку українки складні сукні епохи Відродження, костюми мисливців на вампірів, піратські речі, ельфійські туніки, костюми фентезійної знаті та відьмачі і чаклунські образи. Якщо ви запитуєте себе, скільки людей такі речі замовляє, то, наприклад лише в Німеччині щорічно на одну з таких ігор, ConQuest, збирається 10 тисяч людей. І це не рахуючи всіх інших великих і малих заходів, які до пандемії кожного року відбувалися у понад 30 країнах світу.

 

А ще люди купують костюми на власні весілля!

 

За словами Ольги, на один складний оригінальний костюм вона із командою в 13 осіб — швачок, вишивальниць, майстрів взуття та головних уборів, які працюють разом з нею, може витратити близько 6 місяців. На звичайний нескладний костюм піде від 2 тижнів. Вартість замовлення теж буде суттєво відрізнятися в залежності від складності пошиття та матеріалів для костюма. Найдорожчий костюм, який вона шила зі своєю командою, включно з матеріалами, податками та роботою, станом на сьогодні коштував 2500$, а найдешевший — від 100$ за туніку. Середня вартість повного костюма складає 400–500$.

 

Незвичайний підхід в українки і до безпосередньої роботи над костюмами. Вона придумала методику безпримірочних лекал — фізичних шаблонів, які використовуються у пошитті одягу, щоб намалювати плавні криві різного радіусу та персоналізувати стандартні моделі одягу.

 

- Це мікс знань з конструювання одягу і проєктування фігур в площині — розгортка фігури. Мені надсилають заміри, які я прошу зняти, а я вже візуально уявляю, як я цю фігуру розгортаю в площину, — розповідає Ольга.

 

Особливий підхід у неї і до вибору тканин, які українка замовляє з усього світу — від місцевого ринку в Україні, до Індії і США. За словами дизайнерки, за час своєї роботи вона навчилася бачити і розуміти, не лише, як пошити щось за малюнком чи фото, а і тому, яка тканина як саме лежатиме у кадрі та яка у неї буде світлопередача.

 

 - Коли мені надсилають референси, я дивлюся на те, як художник їх намалював. У тканини є щільність і вага, з досвідом це можна візуально побачити. Ти дивишся на картинку і розумієш, що так може лежати тільки шовк, а ось так — лише шерсть, — каже дизайнерка.

 

Для більшості своїх костюмів Ольга намагається організувати професійні фото та відеозйомки та шукає і підбирає моделей на ролі. Тому час від часу у неї виходять цілі короткометражні шедеври, або навіть покази мод за участі великої кількості людей.

 

 - Я відчуваю величезне задоволення, коли ми робимо якусь колективну роботу і люди від процесу кайфують. Для них робота зі мною, як фестиваль, вони відчувають задоволення від отриманого результату, - каже дизайнерка.

Дівчина каже, що у неї вже немає поняття “я”, є поняття “ми”. Бо дуже складно робити все самостійно, але сам процес роботи організувати можна.

 

- Мені вишивальниця, наприклад постійно після чергового завдання каже “боже, я не знала, що вміла таке робити”. Я роблю концепт, а потім ми його розбираємо, робимо технічну частину, ескізи, патерни, - розповідає українка.

 

Колеги справді люблять Ольгу і щасливі, що завдяки їй мають улюблену роботу, не працюють від дзвінка до дзвінка, радіють новим цікавим проєкт і власному росту та розвитку в професії.

 

Наталя Ромашина — колега дизайнерки, яка займається виготовленням головних уборів, каже, що Вольда, вона називає її за прізвиськом, завжди має безліч ідей і вміє запалити людей навколо себе.

“Вольда — людина величезної внутрішньої сили. Мені вона, колись допомогла розкрити мій потенціал, та й досі допомагає щоразу, коли дзвонить і каже “Наташа, є ідея, можеш зробити щось ось таке?”. І я розумію, буде щось цікаве, нове і досить складне. Але долаючи труднощі, ми ростемо і саме так стаємо майстрами.”

Автор: Олена Маляренко
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх