Під час мітингу на автозаводі, де люди вимагали заборгованих виплат, Роман Черняк поспілкувався з працівниками. Конкретних термінів виплат він не назвав. Запропонував людям спільно з адміністрацією підписати звернення Президенту, Верховній Раді, уряду з вимогою, щоб дали працювати автозаводу. Підписні листи адміністрація передала у відділ кадрів. Борг підприємства перед працівниками, за словами Черняка, складає 50 млн грн.
Працівники намагалися з’ясувати: коли виплатять хоча б частку? Ось частина діалогу.
– А люди отримають розрахункові — ті, що розрахувалися рік тому?
– Я думаю, що всі отримають гроші, – відповів Роман Черняк.
– Коли?
– Сьогодні сказати не можу, але всі отримають гроші.
– На що нам розраховувати на сьогоднішній день?
– Я всіх вас прекрасно розумію. Розумієте, якби мені не боліло, якби я не хотів тут щось робити, я би плюнув на цей завод і пішов геть звідси. Але я стараюся щось робити, я буду і хочу робити, щоб завод працював. Щоб він працював на державу, не на іноземні держави, як ми сьогодні працюємо… І ми доб’ємся цього, – заявив Черняк.
– Романе Євгеновичу, з ким ви будете працювати, якщо нас у цеху із 900 чоловік залишилося 14?
– Але ж ми не робимо зараз 2000 автомобілів. Коли робили 2000 — вас було 900, – сказав Черняк.
{banner_google}
Після цього гендиректор «АвтоКрАЗу» відповів на запитання журналістів.
{banner_google}
– Які причини заборгованості по зарплаті на заводі?
– На сьогодні заборгованість за 8 місяців. Причин декілька. Якщо повернутися до першоджерела, у 2018-2019 році нас заблокували: попередній уряд, попередній президент категорично відмовляли нам у державному замовленні: поставці автомобілів у комунальний сектор, до Національної гвардії, прикордонних військ — туди поставляли тільки «Богдани». І наш Порошенко блокував разом зі Свинарчуками… Ви знаєте кримінальні справи, які на сьогодні десь лежать, десь ідуть, десь трішки не йдуть. Нам не дають працювати. Нас відхиляють — ті самі гниди, ті самі генерали, ті самі функціонери залишилися сьогодні при владі. І вони на сьогодні не дають нам працювати ні з Нацгвардією, ні Міністерством оборони, ні з прикордонними військами. Нас відхиляють від всіх тендерів, нас не беруть у держоборонзамовлення, нас викидають з усіх програм. За ці роки (за роки війни) за гроші заводу зробили більше як 50 нових зразків озброєння. Понад 20 зразків нової комунальної техніки — крани 15-16 тонн і до 60 тонн, каналопромивні машини та дуже багато інших. Ми готові працювати. І люди, які залишилися, готові працювати. Ситуація з банкрутством накладає свій відбиток. Ми досі не розуміємо, чому не було торгів. Першоначально ми розмовляли з арбітражнм керуючим про 3-6 місяців процедури банкрутства, яка очищує завод і дає далі можливість працювати. Але два роки ця процедура тягнеться. І вона є зачіпкою, щоб нас відхиляли з усіх тендерів, куди ми заходимо. Я хотів би звернути увагу: якщо ми поставляємо машини в Білорусь, з нас беруть 30% мита. А наш президент, уряд — руки трясуться, щоб проти батьки ввести такі точно санкції: 30% хай вони платять екологічного податку. Немає іншої підтримки — але ми іншої й не вимагаємо. Ми просимо: захистіть нас, не виганяйте нас з армії…
– На даний час є можливість віддати хоча б якісь суми, щоб заспокоїти людей?
– На даний час я особисто розглядаю кожну заяву і даю гроші на вкрай необхідні речі людям: похорони, хвороби невідкладні. Повірте, це дуже великі суми, і їх треба заробляти.
– Ми бачимо, що до мітингу пристосували політичні гасла та політику. Зараз вимагали, щоб Музика (заступник директора) вийшов — поспілкувався з людьми. Музика зараз в оновленій «Європейській солідарності». Ви заявляли, що Порошенко довів завод до такого стану. Як взагалі це все стикується? Ваші заяви — і робота Музики? – поцікавився Т.
– Ми ніколи нікому не дозволяли вести політичну діяльність на заводі. Завод — це виробництво, це великий чутливий організм. Якщо я дозволю працювати тут хоч одній політичній силі, порядку на заводі не буде, він розпадеться за тиждень. Тому я не знаю, не хочу знати, не працюю з жодною партією. Ніде не є депутатом, ніде не є довіреною особою. Я своїм заступникам, усім керівникам кажу: можете працювати, бути в будь-якій партії. Якщо ви фахівець, я готовий з вами співпрацювати. У нас відносини виробничі. Політичні відносини — на площі, за заводом.
– Ви сказали, що банкрутство могло б дати заводу поштовх до подальшого розвитку. Що ви мали на увазі? – уточнив Т.
– 90% відхилень нас по тендерних процедурах – це зачіпка по банкрутству. Якщо я цю процедуру закінчую, її немає – немає приводу, щоб відхиляти нас на тендерах.
{banner_google}
– Маєтеться на увазі – якщо хтось купить завод?
– Так.
– А хтось може купити?
– Звичайно, не тільки може, але й хоче купити, я думаю. Але немає чіткої політики держави. Торги оголошені на частину (на право вимоги) на 10 жовтня. А далі ми ще не розуміємо процедури. Чекаємо рішення суду. Остаточне рішення по кредиторах: хто кредитори і які в них права вимоги.
Роман Черняк продемонстрував пресі цілу теку звернень до президента, уряду, ВР щодо забезпечення підприємства замовленнями. Наразі він каже: жодної відповіді не отримали.
Гендиректор підприємства каже, що на даний час замовлень дуже мало. Востаннє підприємство розраховувало на 6 паливозаправників для Міноборони: на тендері пропозиція була найнижчою. Один паливозаправник виготовлений. Проте врешті пропозицію підприємства відхилили, причина – процедура банкрутства, каже Роман Черняк.
Формально процедура банкрутства (якщо не оголошена ліквідація) не є перешкодою для участі в тендерах. Але де факто пропозиції відхиляють.
Раніше Роман Черняк заявляв, що заборгована зарплата може бути виплачена, коли будуть послаблені коронавірусні заходи.
