Посилаючись на ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо чинним законодавством України ці обов’язки можуть виконуватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи, посада і середній заробіток. Працівники, які залучаються до виконання обов’язків, згідно законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і « Про військовий обов’язок і військову службу» отримують гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Також, за працівниками, призваними на строкову військову службу або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі через укладення нового контракту на проходження військової служби, під час особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб-підприємців, де вони працювали на час призову. Таким працівникам проводиться виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військоовслужбовців та членів їх сімей».
Ці норми передбачають, що між працівниками, призваними на строкову військову службу або прийнятими на військову службу за контрактом в особливий період, та роботодавцем зберігаються трудові відносини, і працівник лише увільняється від виконання обов’язків зі збереженням місця роботи, посади і виплатою середнього заробітку строком до закінчення особливого періоду або до фактичного звільнення з підприємства.
