20 листопада почали діяти зміни до адмінкодексу щодо правил перевезення дітей. Тепер патрульна поліція матиме право штрафувати водіїв за перевезення дітей в транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу. Тлумачать ці зміни так: дітей потрібно перевозити у спеціальних засобах з пасками безпеки, які, у свою чергу, потрібно пристебнути «рідними» ременями безпеки до сидіння.

У пояснювальній записці до закону № 224-ІХ, який і «вмикає» адмінвідповідальність, під спеціальним засобом мається на увазі автокрісло. Але автокрісло буває різних типів. Що можна відносити до терміну «спеціальні засоби»?

Адвокат Віталій Собкович коментує «Т», що наразі поняття спецзасобів у розумінні правил дорожнього руху не визначено.

– Прикро, що із введенням відповідальності, не було визначено в ПДР поняття «спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу». І це зробить неможливим притягнення до відповідальності, або ж дозволить скасовувати постанови про притягнення до адмінвідповідальності винесеними поліцейськими через суд, – роз’яснив адвокат.

За словами адвоката, глузд підказує, що такими спецзасобами є автолюлька, автокрісло та бустер. Але на підставі здорового глузду, без чітко визначеного поняття, притягати до відповідальності водіїв незаконно.

Такої ж думки і адвокат Олег Горецький. Юрист вважає, що доречним було б одночасно з введенням штрафу доповнити загальні положення ПДР терміном, який би чітко встановлював визначення спеціального засобу або заміну його на щось на кшталт «дитяче сидіння або подібний пристрій».

– Так, наприклад, у Великобританії такий засіб називається «пристрій для тримання дитини», а в США – «обмежувач дитини».

Можна зробити висновок, що посадити дитину можна не лише в автокрісло, а й у бустер чи в безкаркасне автокрісло. Але чи перебувають ці автомобільні елементи на одному рівні безпеки?

Що таке бустер, безкаркасне крісло і як вони «поводять» себе у випадку ДТП

Бустер – це дитяче автокрісло без спинки. Його функція – підняти дитину на потрібний рівень, щоб пристебнути пасажира «рідними» ременями безпеки. Бустери радять використовувати для дітей від 15 до 36 кілограмів, від 4 до 12 років. 

Деякі бустери мають натягувач ременя безпеки, який кріпиться на рівні плеча дитина. Такий «ремінь» дозволяє штатним ременям безпеки не зіслизнути на обличчя.

Але постає питання: чи можна назвати бустер спеціальним засобом? Бустер кріпиться до сидіння штатними ременями безпеки, але і дитину пристібають тими ж ременями. І чи можна вважати «натягувач ременя безпеки» власною системою безпеки? Схоже, що питання може вирішити лише суд.

Варто зазначити, що бустер поруч з автомобільним кріслом програє у можливості убезпечити дитину від травм. Такі висновки можна зробити на основі краш-тестів. Бустер не так міцно фіксує дитину, і під час ДТП вона може вислизнути з-під пасків безпеки. У випадку бокового удару автокрісло краще захистить голову дитини від травми.

Безкаркасне крісло – це м’яка накладка зі своєю системою ременів. Кріпиться автомобільними ременями безпеки.

Безкаркасний елемент, як і бустер, програє каркасному автокріслу. Це видно по відео, в яких тестують «безкаркаски». У деяких випадках ремені крісла не витримують навантаження, рвуться і «випускають» пасажира, який летить у лобове скло.

 

Порівнюючи ціни на бустера, «безкаркаску» та каркасне автокрісло, вигідніше купувати щось із двох перших найменувань. Ціна на такі елементи стартує від 500 гривень. Каркасне автокрісло коштує близько 2 тисяч гривень. У ціновому плані вигідніше купувати бустер чи «безкаркаску». Але чи прийнятне поняття «вигідніше», якщо мова йде про безпеку дитини? Питання риторичне.

facebook x telegram whatsapp viber