Кременчуцький легкоатлет Дмитро Мусіятченко підкорює не лише українські, а й польські доріжки. Основною дистанцією Дмитра є 10 кілометрова дистанція, хоча й підкорює півмарафон. Так нещодавно у Львові відбувся чемпіонат України з бігу на 10 км.
Кременчужанин Дмитро Мусіятченко став третім серед чоловіків, пробігши дистанцію за 30:11 хв. Чемпіоном тут став Дмитро Сірук з Рівненщини (час 29:59), друге місце у Василя Коваля з Житомирщини (час 30:04). Напередодні Дмитро підкорив півмарафон у Житомирі, де також взяв нагороду.
Дмитро поділився з «Телеграфом», що в основному стартує в Польщі, проте в Україні почали проводити більше пробігів, і вони за якістю нічим не гірші ніж закордонні забіги. Організація змагань Дмитру дуже сподобалася, навіть була грошова нагорода, так як практикують на закордонних змаганнях.
«Виходжу на трасу й біжу на зустріч машинам»
Дмитро Мусіятченко поділився де проводить тренування, адже не жодна траса або доріжка підходить для щоденних тренувань.
«За рахунок спорту закордоном можна жити»
– Закордоном за рахунок спорту можна жити, якщо в тебе є розряд кандидат в майстри спорту. Якщо в тебе розряд менше – гроші в основному будуть йти на внесок, процент менеджеру, житло й харчування. Наприклад, на дистанції в 10 км з часом 30.10 – 30.40 хвилин можна заробляти кошти. Якщо показник 32 хвилини, то виходив в нуль.
Я теж розпочинав з 32-33 хвилин й при цьому нічого не заробляв. Коли почав швидше бігати й почав отримувати фінанси.
«Двічі на рік проводжу збори в горах»
У нас дуже важко спортсменам, тому багато хто виїжджає закордон у Польщу. На різних стартах в Польщі зустрічаєшся з українцями. У поляків простіше: у них є бази, інфраструктура, й клуби які фінансують спортсменів. Більшість з них рахуються в арміях й отримують хороші кошти лише беручи участь у змаганнях. Туди можна потрапити майстрам спорту міжнародного класу, або учасник олімпійських ігор, або призер Європи та входити у ТОП-20 – ТОП-50. Не багато наших хлопців там рахується. В основному, відсотків 90, їдуть у Польщу на старти для заробітку.
Наприклад, я за рахунок бігу живу. Коштів вистачає й на проживання й поїхати на збір. Я буваю на зборах в горах двічі за рік, як в Україні так і в Польщі, в залежності від бажання. У горах необхідно проводити збір, щоб набиратися здоров’я й закласти силову базу. Перед цим проходжу повне медичне обстеження, раджуся з тренером щодо навантажень в умовах кисневого голодування.
