Як раніше писав «Телеграф», під час проходження заключного етапу конкурсного відбору на вакантні посади директори кременчуцьких шкіл озвучили, чого найбільше не вистачає середнім закладам освіти у нашому місті. Разом з тим вони попрохали виділити кошти з міського бюджету на реалізацію потреб своїх навчальних закладів.

У відповідь на їхні прохання голова постійної депутатської комісії з питань освіти, молоді, культури, спорту, соціального захисту населення Денис Терещенко відповів, що школам треба не зазіхати на міський бюджет та подумати про альтернативні способи для отримання коштів на свої потреби.

– Якщо треба кошти, їх не завжди треба шукати у міському бюджеті! – звернувся депутат до очільників шкіл.

 
Він поділився своїми думками щодо способів отримання додаткових надходжень і порадив усім директорам шкіл помізкувати, як вони зможуть заробляти кошти самостійно. Ось кілька уроків бізнесу для шкіл Кременчука від депутата Дениса Терещенка.

Урок перший. Дітей треба вчити заробляти гроші, а на зароблені кошти задовольняти потреби школи

Депутат Терещенко привів приклад Кременчуцької школи №2. Школі не вистачало грошей на нове музичне обладнання, з цього приводу представники закладу звернулися до нього. Але пан Денис у відповідь запропонував їм самим заробити необхідні кошти. Тому громада школи (включаючи учнів) наліпила та продавала на Ревівці вареники, і таким чином їй вдалося зібрати гроші для придбання музичного обладнання.

Тепер школа №2 планує закупити сонячну батарею та торгувати електроенергією, щоб кожного місяця отримувати додаткові надходження. За словами Дениса Терещенка, додаткові гроші школи — це додатковий розвиток для неї.

Подібні заходи у закладах освіти принесуть подвійну користь:

  • підготують дітей до реалій сучасного життя та навчать їх заробляти гроші, а ці навички у будь-якому разі знадобляться у дорослому житті;
  • на зароблені кошти школа зможе дозволити собі купити те, що їй потрібно без залучення надходжень з міського бюджету.

Подібну практику депутат наполегливо рекомендує перейняти й іншим закладам освіти міста, адже «місцевий бюджет не гумовий».

Урок другий. Треба залучати кошти від спонсорів — партнерство може творити дива

Нагадаємо, що з міського бюджету школі №19 виділять кошти на новий голландський стадіон, а подібний проект потребує значних видатків. Тому депутат порадив директору школи №19 Андрію Пашедіну (й усім іншим керівникам шкіл) створювати органи опікунської ради:

– Це дуже важливо, коли хтось дає не відро фарби, а дає нормальне фінансування. Чим більше поважних людей у вашій опікунський раді, тим більше грошей вони принесуть додатково до бюджетних. У партнерстві можуть бути чудеса і у комп’ютерній техніці, і у нових стадіонах — у всьому.

 
Тобто ще один варіант надходження коштів не з міського бюджету — залучення впливових та багатих спонсорів.

Урок третій. Для оновлення їдалень та харчоблоків слід збільшити ціни на обіди для школярів

Директорка ліцею №17 «Вибір» Марченко Валентина під час свого виступу на конкурсному відборі розповіла про те, що їдальня школи працює «в мінус». Справа у тому, що кошти, які витрачаються на приготування їжі не перекриваються тими, які заклад отримує від продажу готових страв. Крім того, у ліцею немає можливості зробити ремонт та оновити обладнання харчоблоку — а він конче потребує капітального ремонту, адже не відповідає новим сучасним стандартам. Директорка зауважила, що капітальних ремонтів за останні 8 років у школі взагалі не було.

 

Денис Терещенко запропонував пані Валентині наступне рішення — всього-на-всього збільшити ціни на харчування у їдальні школи.

– Чудово, тоді є до Вас пропозиція. Може, перестати боятися і вийти на відкритий діалог з батьками? Підвищити вартість харчування до рентабельності 50%, і цю рентабельність направити на обладнання і на капітальні ремонти?

Депутат переконаний, що таке рішення дозволить наповнити бюджет школи і закупити нове обладнання, а також зробити ремонт.

Валентина Марченко відповіла, що у квітні вже відбулося збільшення цін на харчування у школі, але тоді воно було вмотивованим:

– Такі питання вирішуються з громадськістю школи. Повинна бути мотивація перед батьками. Якщо я скажу «за ваші гроші я куплю каструлі», це не мотивація. А якщо я скажу, що покращу якість харчування, тоді це для них буде мотивацією.

– Мотивацією буде й те, й інше. Я покращу якість, а за рахунок прибутку куплю каструлі. Хороші каструлі — це правильна їжа для дітей, – роз’яснив Денис Терещенко.

 
Директорка висловила думку, що подібний крок ризикований, адже батьки просто можуть почати давати дітям їжу з дому та не дозволяти купувати у школі за значну ціну. І друге питання: чи захочуть батьки за свої кошти розвивати далі заклад. Денис Терещенко думку директорки Марченко назвав «страхом змін».

Також депутат запропонував запитати голову батьківського комітету ліцею №17 Євгена Дмитровича, який був присутній на засіданні, чи готова школа піти на такий експеримент та платити більше за шкільні харчі.

– Діти не повинні страждати. Питання харчування дітей повинне вирішуватися на рівні бюджету міста, а не за рахунок батьків, – відповів голова батьківського комітету.

– Але ж хто зараз платить за харчування дітей після 4 класу? Батьки. То хто ж повинен вирішувати питання? – не погодився з ним Денис Терещенко.

 
Депутат звернувся до присутніх директорів шкіл зі словами, що не треба боятися робити економіку економічною, а за рахунок цього купувати нові каструлі, обладнання і так далі. Але чи спрацює порада «збільшиш ціни на обіди у їдальні — купиш школі нові каструлі», залишається під питанням.

facebook x telegram whatsapp viber