84-річний полтавець Валентин Мишенков у складі команди завоював «бронзу» Кубка України

У Кременчуці з 12 по 16 вересня відбулися змагання фіналу Кубку України з городкового спорту серед ветеранів. Участь в яких взяли представники з Львівської, Донецької, Луганської, Полтавської, Кіровоградської областей та міста Києва в особистих та командних змаганнях віком 60 років і старші.

Головний суддя змагань заслужений тренер України Микола Петрович Севрюк, доцент кафедри здоров'я людини та фізичної культури, який є і тренером збірної жіночої команди України.

Фаворитами змагань були представники з Луганської та Львівської областей, як і в минулому році. Про що говорять результати показані спортсменами цих регіонів. Так в особистих змаганнях майстер спорту з м. Лисичанськ, Луганської області Валентович Валентин виграв тільки одну битку у майстра спорту Пантюхіна Юрія з Львівської області, м. Стрий, який посів друге місце. Третім був Соловйов Володимир з Полтави.

В командних змаганнях на городкових майданчиках також велась запекла боротьба. У грі вказаних вище фаворитів змагань, переможець був визначений лише за додатковими показниками, оскільки гра між ними закінчилась внічию. Показавши кращий результат у першій партії, команда Львівської області у складі майстрів спорту Подоляка Богдана та Пантюхіна Юрія посіла перше місце, а команда Луганської області, за яку виступали майстри спорту Левченко Микола та Валентович Валентин, посіла друге місце. На третьому місці команда Полтавської області у складі майстрів спорту Мишенкова Валентина та Соловйова Володимира.

У змаганнях взяли участь 16 майстрів спорту. Панувала дружня атмосфера в якій знайомі декілька десятків років ветерани спілкувалися між собою, згадуючи участь у змаганнях, коли вони були ще молодими. Найстаршим учасником змагань був полтавець Мишенков Валентин, якому в цьому році виповнилось 84 роки. Приємно було дивитись, з якою завзятістю та настирністю ветерани боролись в командних змаганнях. Хороша спортивна база, умови та погода додавали учасникам кубку України хорошого настрою в спортивній боротьбі й приємного спілкування.

Дивлячись на цих сивочолих чоловіків, хочеться сказати, що дійсно не старіють душею ветерани. То ж здоров’я Вам ще на багато років, щастя, майбутніх успіхів у змаганнях з городкового спорту та не спішіть зачохляти битки, тому що будете сумувати за городками та друзями з якими пліч-о-пліч пройшли довгий спортивний шлях.