В Україні запустили онлайн-карту забруднення річок на основі відкритих даних Державного агентства водних ресурсів. На карті – близько 400 пунктів контролю якості річкової води. Можна знайти цікаву для вас точку, подивитися якість води по 16 параметрах забруднення і дізнатися, як рівень забруднення змінювався протягом 5 років.
Як це зробити – розповість інструкція для користувача онлайн-карти. Для початку потрібно вибрати басейн річки, яка вас цікавить. На гирлі річки з’являться іконки у вигляді квіток, де кожна пелюстка позначає один з параметрів забруднення. Блакитні пелюстки показують, що показники в нормі, а рожеві означають, що рівень забруднення перевищує норму.
Отже, вибираємо басейн річки Дніпро (графіки клікайте для збільшення, або заходьте самі на проект – і досліджуйте онлайн-карту).
Ще два кліка – і ми наблизимо карту, стають видні «квіточки», що розповідають про забруднення. Тепер знаходимо серед них контрольний пункт на Власовському водозаборі, звідки «Кременчукводоканал» бере воду для централізованого питного водопостачання.
Бачимо три рожевих пелюстки – це перевищення по трьох параметрах забруднення води, натискаємо по черзі та дивимося, як змінювалися показники протягом 5 років. Навівши курсор на знак питання, дізнаємося, що означає конкретний показник.
Які показники перевищені на Власовському водозаборі:
- Перманганатна окислюваність. «Показник, який означає загальну кількість токсичних речовин у воді. Чим він вищий, тим вода брудніша »- таке пояснення дає проект «Чиста вода». Ми бачимо, що протягом усіх 5 років цей показник в точці водозабору йде з перевищенням.
Додамо, що це той самий показник, завдяки якому в воді з’являється марганець – давня проблема Кременчука. Марганець з нашої води нікуди не подівся, він є, і перевищення марганцю для літнього періоду в питній воді у нас не рідкість: з ним не справляється існуюча система водоочистки. І з цією проблемою неодноразово стикалися кременчужани. Проте наразі, за даними за тиждень (з 26 червня по 3 липня), розміщеному на сайті підприємства, ми бачимо, що вміст марганцю вже в питній воді не перевищений: при нормі 0,05 мг/літр фактичний зміст становить 0,021-0,022 мг/літр.
Підвищення вмісту марганцю в річковій воді призводить до замору риби – ця проблема теж актуальна кілька років поспіль.
- Хімічне споживання кисню (ХСК). «Кількість кисню, яка потрібна для того, щоб розклалися сторонні речовини (органічні та неорганічні) у воді. Таким чином вода самоочищується від забруднювачів. Якщо ХСК різко зросло – отже, до водойми потрапило багато брудної води», – пояснення проекту «Чиста вода».
Цей показник на Власівському водозаборі теж стабільно йде з перевищенням, але графік показує, що у 2018 році у воді менше забруднювачів, ніж у 2014-2015 роках.
- Біохімічне споживання кисню (БСК). «Це кількість кисню, яка потрібна бактеріям у воді для того, щоб очистити її від органічних забруднювачів. У природних водоймах БСК низьке. Воно зростає, коли воду забруднюють каналізаційні стоки або відходи сільськогосподарських підприємств», – пояснення для показника.
На Власівському водозаборі БСК коливається. Ми бачимо на графіку, що в зимові місяці показник у нормі, але зростає у теплу пору року.
Також за допомогою проекту «Чиста вода» можна дізнатися про забруднювачів річок у регіоні (за даними Держводагентства). На диво, попри існування ставка-випарника «Укртатнафти» у Бондарях, це підприємство не потрапило до забруднювачів річок, як і жодне інше підприємство Кременчука. І взагалі жодне потужне підприємство області не потрапило до забруднювачів річок. Але це – офіційні дані Держводагентства.
Відповідно до них, псують воду на Полтавщині самі ж водоканали області (точніше, їхні очисні споруди для стоків).
Хто псує воду на Полтавщині:
- Пириятинські госпрозрахункові очисні споруди;
- КП «Лубни-водоканал»;
- Карлівська дільниця «Полтававодоканал»;
- КП ЖЕО Терешківсської сільської ради;
- Машівська дільниця «Полтававодоканал»;
- СКП «Сяйво», с. Засулля, Лубенський р-н;
- ТОВ «Оржицький молокозавод», с. Заріг
- ЖКП с. Петрівка-Роменська Гадяцького р-ну;
- Комунальне підприємство «Глобинське».
Проект реалізований агентством журналістики даних texty.org.ua за сприяння Державного агентства з питань електронного урядування у межах проекту USAID/UK aid «Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS.
