Все буде добре: відкрилась перша виставка живопису кременчужанки Наталі Мкртчян

В експозиції представлені 23 картини

3-го серпня у картинній галереї Наталії Юзефович відкрилась перша персональна виставка живопису кременчуцької художниці Наталі Мкртчян «Все буде добре».

Художниця народилась та працює в Україні. Шість років навчалась в Кременчуцькій художній школі, з 1979 р. по 1985 р. працювала художником оформлення на автозаводі КрАЗ, а з 1987 р. по 1992 р. вчила дітей малюванню. Зараз веде активний спосіб життя, бере участь у міжнародних виставках в Україні, Білорусі, Туреччині, Китаї, Італії. Її роботи займають призові місця.

– Зараз у нашій країні, на жаль, відбувається багато сумних подій і, мені здається, що люди вже хочуть якогось позитиву, чогось доброго, гарного, – каже художниця. – Ми довго думали, як назвати виставку, щоб було красиво, цікаво і надихаюче, тому зупинились саме на такій назві. «Все буде добре» – це побажання добра.

Всього в експозиції представлені 23 картини. Серед них портрети, пейзажі, архітектурний жанр.

– Найбільше я люблю писати портрети, вони мені ближчі, – каже Наталя. – Найулюбленіший мій портрет ось цей, де дівчинка з собакою. Мені здається, що він такий… розслабляючий.

Художниця віддає перевагу реалістичним, жанровим картинам та портретам. Свої роботи пише маслом та акрилом. Її картини яскраві, світлі, зрозумілі, як і сама Наталя. Вони є дзеркальним відображенням внутрішнього світу художниці.

– Є картини, які я писала з натури, а є й такі, які з фотографії або з уяви. Нажаль немає можливості все писати з натури…

Часто на полотнах Мкртчян можна побачити тварин: собак, кроликів, коней, котиків, папуг. Жінка дуже любить тварин.

– Я люблю тварин і люблю їх зображати на картинах, – зізнається художниця. – Звичайно, малюючи тварин, треба слідкувати, щоб зберегти пропорції, але це все одно завжди цікаво і картини з ними позитивніші, більш живі та цікаві.

З відкриттям виставки художницю привітав письменник Микола Степаненко, який подарував їй власну книгу з побажаннями.

– Її картини наповнені світлом, добром, від них пашить любов’ю, – підсумував Микола Степаненко.