Приватизація малосімейок по-кременчуцьки

16.12.2011, 11:36 Переглядів: 4 714

Малосемейка по ул.Чапаева 64Малосемейка по ул.Чапаева 64

Із людей вимагають зайві довідки, не передбачені законом. Розглядає документи комісія, що теж не передбачено законом.

Схема приватизации в КременчугеСхема приватизации в Кременчуге

 

Громадська комісія з житлових питань, яку очолює перший віце-мер Андрій Погрібний, засідатиме один раз на місяць. Це означає, що розгляд заяв штучно затягнеться.  До речі, у членів комісії на її засіданні виникли питання: на якій підставі вони розглядають приватизацію? Адже функція цієї комісії інша – облік та постановка на квартирну чергу (Стаття 39 Житлового кодексу).

 

Документи на приватизацію малосімейок вже подали близько 300 кременчужан. 7 грудня перші звернення розглядала громадська комісія з житлових питань при виконкомі. Присутні на засіданні журналісти були свідками того, як «громадська комісія» особливо цікавилася родинними стосунками претендентів на приватизацію, нерухомістю не зареєстрованих у кімнатах членів сім‘ї.


Щоб приватизувати, слід розлучитися?


- Питання про приватизацію кімнат у гуртожитках розглядалися вперше, тому виникали технічні моменти, через які доводилося повертати документи на доопрацювання. Громадян, яким були підстави повністю відмовити - зовсім небагато, - коментує підсумки засідання Оксана Кийло, заступник начальника УЖКГ. - Виникає купа нюансів щодо родинних стосунків. У законі сказано, що подаються документи на «наймача та членів його сім'ї». Є подружжя, у них стоїть печатка, що вони у шлюбі. Але документи приносить тільки один. Чому? Ми вимагаємо довідку з МБТІ, щоб друга половина показала, що в неї немає одиниці житла. Бо якщо в  сім‘ї є квартира або будинок, вони, згідно з правилами поселення у гуртожитку,  взагалі не мають права там проживати.

Чому дружина живе в квартирі, а чоловік у гуртожитку? І при цьому в нас 2700 чоловік у черзі на отримання гуртожитку?


Влада не приховує мету: «почистити» квартирну чергу. Спосіб  досягнення цього – забрати в «багатих» і дати за їхній рахунок «бідним» - викликає багато питань. Не лише тому, що за часів революції  1917 року все це вже було. А тому,  що, по-перше, ніхто не розглядав «громадською комісією» приватизацію квартир. По-друге, Сімейний кодекс з його правом роздільного володіння подружжя майном ніхто не скасовував. Як і права на приватизацію житла, якщо раніше людина ним не скористалася (не використала приватизаційні чеки).

 

КОМЕНТАР

 

Олена ДМИТРИЧЕНКО, адвокат:

 
- На мою думку, міська влада Кременчука виходить за межі чинного законодавства: трактує закони щодо приватизації на свій розсуд. Так, Законами України «Про забезпеченя реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та «Про приватизацію державного житлового фонду» не передбачено розгляду справ з приватизації жодною комісією. У законі сказано — рішення приймає орган місцевого самоврядування.  Закон дає право людині у випадку спору звернутися до постійної комісії з реалізації житлових прав громадян, але це винятково за її бажанням (це інша комісія ніж та, що нині розглядає заяви - ред.). 


- Чи правомірно вимагати від наймача кімнати в гуртожитку довідки про членів його сім'ї, які мешкають в іншому житлі?


- У розумінні Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», до  членів  сім'ї  включаються  лише  громадяни, які постійно  проживають  в квартирі разом з наймачем або за якими  зберігається  право на  житло. Ані цим Законом, ані Законом «Про забезпечення реалізації житлових прав...» не передбачено обов‘язку людини отримувати довідки про склад сім‘ї на родичів, які не зареєстровані в житловому приміщенні, що підлягає приватизації.


- Чи дійсно один з подружжя втрачає право на приватизацію, якщо чоловік (дружина) має інше житло?


- Тут треба розрізняти: чи це житло було придбане у шлюбі (тоді це спільна власність і другий із подружжя може вважатися таким, що має житло на праві спільної сумісної власності), чи воно є власністю одного з подружжя, набутого до шлюбу, куплене за особисті кошти, подароване чи успадковане (тоді це особиста власність). Але підкреслю: за законом право на приватизацію має особа, яка на законних підставах проживає у гуртожитку і не має власного житла (це підтверджується довідкою з БТІ). Законні підстави — це і є реєстрація за місцем проживання. Реєєстрація може бути скасована тільки за рішенням суду, якщо власником (ЖЕПом, у якого гуртожиток на балансі) будуть наведені вагомі докази того, що людина втратила право проживання у гуртожитку. Але це не обов'язок людини доводити, що вона мешкає у житлі на законних підставах і збирати зайві довідки про відсутність у одного з подружжя іншого житла. Якщо у вас вимагають зайві довідки і відмовляють у праві на приватизацію — ваше право звернутися до суду з позовом до міськвиконкому.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх