10 кроків для того, щоб діти вас слухали

Ізабель Фійоза – французький дитячий психолог – випустила посібник для батьків, що мають дітей у віці від 8 до 15-ти років. «ТелеграфЪ» продовжує друкувати вибрані глави із посібника мадам Фійози.

Чітко висловлюйте свої очікування

Ситуація: чистий та брудний одяг вашої дитини валяється на ліжку та на підлозі її кімнати.

Звичайна реакція батьків: «Ти абсолютно не бережеш свої речі! Як мені набридла твоя вічна неохайність!», «Ти просто Боже покарання, а не дитина! Скільки я можу повторювати – прибери речі! Склади їх!!!» «Ти, ти, ти...» – ми говоримо з дитиною про неї саму. Причому активно звинувачуємо, принижуємо, підкреслюємо, що у неї «все не так, як треба». Але дитина у такій ситуації не розуміє змісту того, що ми кажемо, бо її найперша реакція – захиститися. Крім того, дитячий мозок сприймає твердження батьків («ти нечепура») як реальність. Діти починають відповідати таким твердженням. Втім, можливо, ви належите до тих батьків, яким важко висловити своє невдоволення, і вони воліють промовчати, аби лише не втратити любов дитини? Або навіть навести лад у кімнаті самому? Зробивши так, ви нічому не навчите дитину. А покарання лише відволікатиме її від вирішення проблеми. Як же чинити?
Ваша мета: схилити дитину до взаємодії. Налаштуйте її енергію на виконання реального завдання. Чітко висловлюйте свої почуття та очікування, а не підкреслюйте недосконалість дитини. Найкращий спосіб знайти порозуміння з дитиною, це поділитися з нею своїми почуттями: «У мене дуже поганий настрій, я хочу хоча би півгодини спокійно посидіти у тиші». При такому спілкуванні увагу дитини привертають ваші потреби, а не лякає ваше роздратування. І дитина співчуватиме – вона загалом готова зробити щось приємне для вас, а не проти себе самої.

Новий підхід: розповідайте про те, що відчуваєте. Ви маєте право відчувати гнів та роздратування і говорити про це. Висловлюйте свої потреби: «Я дуже не люблю, коли твій одяг розкиданий по всій кімнаті. Я чекаю, що ти поскладаєш речі на місце».

Підказка: перш, ніж гніватися, переконайтесь, що ви чітко і зрозуміло для дитини виклали своє прохання.