Діабетики без інсуліну: Через «дбале ставлення держави» хворі залишаються без ліків

«Допоможіть, я людина з діабетом» – таку картку інсулінозалежний Юрій Тимченко носить із собою завжди. «Якщо ви побачили, що я втратив на вулиці свідомість, будь ласка, дайте мені шматочок цукру або цукерку». Тут же – телефон лікаря і родичів, а також місце, де лежить шприц із ліками.
Спілкуючись з репортерам «Телеграфу» пан Юрій розповів, що вживає лише імпортний інсулін – у нього важка форма діабету. Днями Юрій прийшов у лікарню, де дізнався, що інсулін у місті закінчується…
– На сьогодні у нас залишилось інсуліну на тиждень-два. Запаси його вичерпуються і нових надходжень ми наразі не очікуємо, бо Мінохорони здоров’я не проводить відповідні тендери.
Про це минулої п’ятниці на апаратній нараді у міськвиконкомі заявив завідуючий міським відділом охорони здоров’я Валерій Литвиненко. За його словами, 2007 рік був найбільш стабільним і спокійним у питаннях забезпечення інсуліном, як вітчизняним, так і імпортним. Це стало можливим завдяки децентралізації системи його поставок. Цього року кошти надійшли до обласного бюджету, а тендер на закупівлю ліків повинне проводити Міністерство охорони здоров’я. Повинне, але не проводять. Навіть, якщо оголошення тендеру відбудеться на початку березня, проведуть його перед літом.
– Ми зараз шукаємо механізми виходу з кризи, – повідомив Валерій Литвиненко.
Керівник облздороввідділу Віктор Лисак настроєний більш оптимістично. Він запевняє, що хворі не залишаться напризволяще.
– Вихід із ситуації – відміна тендерного законодавства. Але це загальнодержавна проблема.

Поки що міська влада має взяти ситуацію під контроль і виділити кошти на закупку інсуліну. За два тижні ми відпрацюємо систему на рівні області і знайдемо шляхи закупок цього препарату, – по- обіцяв пан Лисак.
В облздороввідділі також повідомили, що при потребі розглядають можливість «перекидання» інсуліну з одного району в інший, де його бракує.