«Кого ти більше любиш – мене чи свою кляту роботу?!»

Практично кожному із нас доводилось пережити подібну ситуацію – ти страшенно заклопотаний та виснажений роботою, маєш зосередитися на завданні, а близькі люди саме у цей момент починають чіплятися з дурними запитаннями: «А давай зробимо млинці? А де мої джинси? Чому у тебе завжди не вистачає на мене часу?» та ін. Звісно, ми вибухаємо. Як же так – ті, хто має нас розуміти у першу чергу, такі неуважні до нашого настрою та заклопотаності? Чого вони чіпляються, коли і так хвилини вільної немає? Ми відчуваємо себе жертвами. Та психологи вважають, що це не зовсім так.

«Я вже просто втомилася – щотижня повторюється те саме. Мій робочий графік складений так, що вівторок для мене – найтяжчий та найважливіший день тижня. Бо я вже втомилася у понеділок, – вони у нас страшні, але повинна усі свої сили зібрати для ефективної роботи у вівторок, а потім ще й у середу. Працюємо ми у режимі цейтноту. Тож не дивно, що по вівторках я дуже напружена. І саме у вівторок моя 13-річна дочка щоразу влаштовує суперечки. То відмовляється нормально поснідати – а потім скаржиться, що у школі у неї болів живіт. То не хоче вдягати колготи, то у холоднечу збирається йти до школи у кросівках, бо чоботи недостатньо гарні. І так щовівторка! Що з нею коїться? І що мені з цим робити?»

Ольга М.

«Для когось четвер – це вже кінець тижня, попереду вихідні та відпочинок. А для мене четвер – найскладніший день тижня. Бо щоп’ятниці я маю зранку звітувати керівництву. Тому по четвергах я завжди беру роботу додому, готую щотижневий звіт. А мій чоловік саме по четвергах завів звичку вести мене до «Кінопалацу». Причому з друзями, ще з однією парою. Потім він запрошує їх на каву до нас додому – ми живемо неподалік від «Кінопалацу». І так кожний четвер. Я дуже нервуюся, бо моїх звітів ніхто не скасовує. Тому після кіно та кави мені доводиться вставати о п’ятій ранку, а іноді й о четвертій, щоб встигнути написати звіт. А чоловік дратується, – говорить, що я не приділяю йому достатньо уваги, і з друзями була нечемною. І взагалі він одружувався зі мною не для того, щоб я весь час думала про роботу. Але ж я там заробляю гроші. І вони нам дуже потрібні. Що мені робити? Чоловік взагалі наполягає, щоб я або приділяла йому більше уваги, або залишила роботу».

Настя.

Коментар психолога

Постійний експерт рубрики «Сімейна сцена» – сімейний психолог Наталя Развадовська:

– Наші близькі потребують нашої уваги. Коли вони відчувають, що наші думки десь дуже далеко, і ми відсторонені, то намагаються привернути увагу різними методами. У тому числі, і провокуючи дрібні конфлікти. Адже коли ми дратуємося та конфліктуємо, наші близькі отримують жадану увагу, хоча і негативного характеру. В результаті нашого «вибуху» та агресії виникає контакт, близькі стосунки, яких їм так не вистачає. В історії з дівчинкою-підлітком ми не знаємо, на жаль, які стосунки між нею та її мамою? Чи в інші дні тижня, крім вівторка, вони близькі та душевні? Чи, навпаки, в інші дні вони ще більш прохолодні та відсторонені? Якщо загалом стосунки з дочкою близькі і базуються на довірі, то дівчина може провокувати конфлікти по вівторках саме тому. що у цей день їй не вистачає звичної уваги. І вона намагається її привернути. Якщо ж відносини прохолодні, провокації по вівторках, скоріше за все, влаштовуються тому, що саме у цей день мати більш напружена і її простіше «вивести із себе» – спровокувати конфлікт, і таким чином привернути увагу, якої не вистачає. Не варто забувати, що дівчина не завжди робить такі речі свідомо, вона може діяти ненавмисне, не аналізуючи власної поведінки. Тож для матері важливо проаналізувати своє ставлення до дочки та те, як воно проявляється. Батьки люблять своїх дітей, але часто не вважають потрібним говорити про це вголос. А дарма. Такі речі важливо озвучити. І, якщо ситуація того вимагає, повторювати регулярно. Поясніть дочці, що ви любите її, пам’ятаєте про її потреби, але зараз, коли ви настільки заклопотані, її поведінка викликає у вас роздратування, ви можете не стриматися і нагримати, а це буде неприємно для обох. Таке пояснення дасть вам можливість розповісти про свої емоції та оволодіти ними, а не просто діяти емоційно – дратуватися. Щодо другої історії – з походами до кінотеатру – то вона стосується двох дорослих людей. Їм у будь-якому випадку треба сісти та обговорити ситуацію. Дружині, перш, ніж розмовляти з чоловіком, варто самій проаналізувати те, що відбувається. Цілком можливо, чоловік сприймає роботу дружини, як конкурента. І тоді він і далі робитиме все, щоб ускладнити ці стосунки та стати їм на заваді. Тому дружині треба ясно розуміти, що для неї важливіше – стосунки з чоловіком чи стосунки з роботою. Варто обдумати, що вона відчуватиме, якщо відмовиться від роботи? А якщо віддалиться від чоловіка? Зрозумівши, що у її житті важливіше, приймати свідоме рішення.