„Свято живота” на 50 гривень

Ззовні новий супермаркет не вибивається зі стилю „М’ясних лавок”, відкритих у різних частинах міста. Але люди, що вже встигли побувати на відкритті, розказували, що новий магазин виділяється з-поміж інших „начинкою” – там продають не лише м’ясні вироби. Що ж, довіряй, але перевіряй – все треба побачити на власні очі.
Інтер’єр приємно вражає. У нас склалося відчуття, ніби потрапили у справжню лавочку на зразок німецької чи австрійської. Увагу одразу привернули симпатичні дрібнички: прилавки під дахами з дерев’яної черепиці, віз, який видається справжнім (а може так і є?), різні композиції з сіна.  За прилавками дівчата-продавці у формі, яка чомусь навіває настрій казок братів Грімм. Так і очікуєш, що зараз зайде рожевощокий австрієць-блондин із кухлем пива в одній руці і сосискою в іншій. Або один з покупців, що стоїть поряд, звернеться до продавців з характерним: „Фсфесте мне немноко колбасы, битте”.
Асортимент м’ясних виробів у „Лавці” – на будь-який смак і гаманець. Продавці кажуть, що видів продукції – понад 300. Очі розбігаються, але сьогодні в руках лише 50 гривень. Тож зупиняємося на чотирьох делікатесах – балику „Сімейному”, „Королівській” шийці, грудинці без кісточки і буженині селянській. Дівчина пропонує всю цю смакоту прямо тут і нарізати. А чому б ні? Погоджуємося. В редакції якраз кудись зник черговий ніж.
Дякуємо продавцям і вирушаємо далі. Таки дійсно, в „М’ясній лавці” продають не лише ковбасу і шинку. На шляху до каси ми побачили молочний, лікеро-горілчаний та кондитерський відділи, прилавки з хлібом і фруктами. 45 гривень із сьогоднішнього бюджету вже витрачено – п’яти гривень явно замало для того, щоб купити пляшку вина чи чогось міцнішого. Тож зупиняємось на шоколадці.
Вийшло непогано. Щоправда, забули купити хліба, але нарізка редакційному колективу смакувала і без цього продукту, а шоколадка дісталась лише жіночій її половині.