У серпні 2026 року річна інфляція в Україні становила 8,1%. Це означає, що середній рівень споживчих цін був на 8,1% вищим, ніж у серпні 2025 року. Для власника заощаджень цей показник важливий тому, що за тривалого зростання цін гроші без доходу поступово втрачають купівельну спроможність.
Математика знецінення: що відбувається зі 100 000 грн
Уявимо, що сьогодні 100 000 грн достатньо для придбання певного набору товарів і послуг. Якщо за рік ціни на нього зростуть на 8,1%, для купівлі того самого набору вже знадобиться:
100 000 грн × 1,081 = 108 100 грн
Якщо ж сума заощаджень залишиться незмінною — 100 000 грн, — її купівельна спроможність через рік буде еквівалентна приблизно:
100 000 грн / 1,081 ≈ 92 507 грн у сьогоднішніх цінах
Тобто номінально людина не втрачає 7 493 грн: на рахунку чи в гаманці все ще буде 100 000 грн. Проте купівельна спроможність цієї суми зменшиться приблизно на 7,5%.
Водночас 8,1% — це середній показник для споживчого кошика. Особиста інфляція може відрізнятися залежно від того, на що людина витрачає гроші та яка частка її бюджету припадає на окремі товари й послуги.
Як захистити заощадження від інфляції
Щоб зупинити знецінення грошей, вони повинні не просто лежати у сховку, а працювати й приносити дохід, який компенсує зростання цін.
Водночас захист від інфляції не означає, що всі вільні ресурси потрібно одразу заблокувати на банківському рахунку. Фінансові рішення мають бути комфортними та виваженими, тому заощадження варто розділити залежно від їхньої мети та строку використання:
- Кошти на поточні витрати: гроші, які регулярно використовуються для повсякденних платежів протягом 1–2 місяців, мають залишатися повністю доступними на картковому чи поточному рахунку.
- Фінансовий резерв (подушка безпеки): частина заощаджень у розмірі 3–6 місячних витрат, яка може знадобитися для непередбачених ситуацій. Її варто тримати так, щоб за потреби швидко отримати доступ до коштів — наприклад, на ощадному рахунку чи короткостроковому депозиті.
- Кошти на довший строк: якщо певна сума не знадобиться у найближчі 6–12 місяців, її доцільно спрямувати в інструменти, які приносять дохід. За тривалого зростання цін це дає змогу компенсувати вплив інфляції та зберегти або збільшити купівельну спроможність капіталу.
Як правильно порівнювати дохідність та інфляцію
Одна з типових помилок — просто відняти показник інфляції від депозитної ставки. Порівняння «16% мінус 8,1%» не відображає реальної дохідності депозиту через оподаткування процентного доходу.
У 2026 році проценти за банківськими депозитами фізичних осіб оподатковуються ПДФО за ставкою 18% та військовим збором 5%. Отже, із нарахованого процентного доходу загалом утримується 23%.
Тому для коректного оцінювання потрібно спочатку визначити чистий дохід, який залишиться після сплати податків, а вже потім зіставляти його з інфляцією.
Практичний розрахунок: депозит від Агропросперіс Банку
Розглянемо конкретний приклад за депозитом «Класичний+» Агропросперіс Банку. Станом на вересень 2026 року на строк 12 місяців у гривні діє ставка 16% річних (мінімальна сума вкладу — 15 000 грн, виплата процентів — наприкінці строку).
Припустимо, вкладник розміщує 100 000 грн на 12 місяців:
- Нараховані проценти: 100 000 × 16% = 16 000 грн
- Податки та збори (23%): 16 000 × 23% = 3 680 грн
- Чистий процентний дохід: 16 000 – 3 680 = 12 320 грн
Тобто за рік вкладник отримає 12 320 грн чистого процентного доходу, що становить 12,32% від початкової суми вкладу.
Тепер врахуємо інфляцію. За умови інфляції 8,1% наприкінці року на рахунку буде 112 320 грн. Щоб оцінити зміну купівельної спроможності, порівняємо цю суму з вартістю початкових 100 000 грн після зростання цін:
112 320 грн / 108 100 грн − 1 ≈ +3,9%
Підсумок: за наведених умов депозит збільшує реальну купівельну спроможність початкової суми приблизно на 3,9%. Для порівняння, якби 100 000 грн зберігалися готівкою без доходу, за інфляції 8,1% їхня купівельна спроможність зменшилася б приблизно на 7,5%.
Яка ставка потрібна, щоб лише компенсувати інфляцію
Щоб визначити мінімальну номінальну ставку депозиту, за якої чистий дохід після оподаткування повністю покриває інфляцію 8,1%, можна використати спрощену формулу:
8,1% / 0,77 ≈ 10,5%
Тобто номінальна ставка близько 10,5% річних за нинішнього рівня оподаткування є «точкою беззбитковості», яка дає приблизно 8,1% чистого доходу після сплати податків. Усе, що пропонується вище цього рівня, забезпечує реальний приріст купівельної спроможності.
На що звернути увагу під час вибору депозиту
Перед розміщенням коштів варто перевірити кілька ключових параметрів:
- Чиста дохідність: завжди враховуйте 23% податків та розраховуйте суму, яку фактично отримаєте «на руки».
- Строк розміщення: оцінюйте, на який період ви готові зафіксувати кошти без втрати відсотків.
- Порядок виплати процентів: з’ясуйте, чи виплачуються проценти щомісяця, чи наприкінці строку, а також чи є можливість їхньої капіталізації.
- Умови дострокового повернення: для строкового депозиту важливо заздалегідь знати правила дострокового зняття коштів та їхній вплив на нарахований дохід.
- Надійність банку: варто дізнатися кінцевих власників банку та його кредитний рейтинг. Наприклад, Агропросперіс Банк є банком із західним капіталом (США/ЄС) та має кредитний рейтинг на рівні uaAAA за національною шкалою (РА «Стандарт-Рейтинг»).
Фіналізуємо
Інфляція 8,1% показує, чому сама по собі незмінність суми в гаманці чи на поточному рахунку ще не означає збереження заощаджень. Якщо ціни зростають, а гроші не приносять доходу, їхня купівельна спроможність знижується.
Під час вибору способу зберігання коштів варто оцінювати не лише номінальну ставку в оголошенні, а й чистий дохід після податків, строк розміщення та очікувану інфляцію.
Головне завдання — розподілити заощадження відповідно до своїх фінансових цілей і потреби в доступності коштів, а для грошей, які не планується використовувати найближчим часом, розглядати інструменти, що дають змогу зберегти та примножити їхню реальну купівельну спроможність.
