У 2020 році кіберзлочинці вкрали 252 млн грн в українців

У 2020 році кіберзлочинці вкрали 252 млн грн в українців. Такі дані надає Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем EMA, повідомляє пресслужба OLX.

Близько 78% населення України у віці 16 років та старше (приблизно 25 млн осіб) користується інтернетом. Покупки через інтернет здійснюють понад 11 мільйонів українців, з них кожний четвертий робить понад 20 замовлень на рік. Через небувалу популярність онлайн-шопінгу збільшилася й активність онлайн-шахраїв. Наймасовішою схемою шахраїв у 2020 став фішинг — відправлення посилань на сайти-підробки.

Згідно з останніми дослідження онлайн-торгівлі України від CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, тобто приблизно 500 тисяч щодня.

Головні методи злочинців такі:

• розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті);
• телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції);
• фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).

Тільки на OLX кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів, складає приблизно 20 тисяч осіб. З них 12 369 — 62% — не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб.

Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше. Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.

Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:

• псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику;
• одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру;
• надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт);
• ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані;
• отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.

Для посилення власної кібербезпеки користувачі мають постійно дотримуватися базових правил:

• ознайомитися з правилами роботи сервісу та послуг, де запланована купівля/продаж товару;
• бути уважним до оголошень, онлайн-незнайомців і сторонніх посилань;
• обговорювати деталі угоди тільки в офіційному чаті онлайн-майданчику;
• звертати увагу на адресу сайту;
• не розголошувати платіжні та персональні дані;
• повідомляти про спроби шахрайства у кіберполіцію.