«Коли я зайшла до «швидкої», я побачила не сина, а місиво», - свідки дали показання у справі патрульних-грабіжників

25.06.2019, 14:04 Просмотров: 9 126 Комментариев: 2

Суду дали показання 5 свідків. Серед них – матір та брат потерпілого.

 

21 червня у Крюківському районному суді відбулося чергове засідання щодо патрульних, яким інкримінують перевищення влади працівниками правоохоронного органу (ч. 2 ст. 365 ККУ) та розбійний напад (ч. 4. ст. 187 ККУ).


Суду дали показання 5 свідків. Серед них матір та брат потерпілого.

 

Свідок, 17 років

Як стало зрозуміло зі слів свідка, він разом з батьком та товаришем продавали в центрі ялинки. Батько поїхав додому переодягатися, а хлопці залишилися у машині.


Свідок не зміг назвати точної дати, сказав лише, що за кілька днів до Нового року. Він перебував біля ринку «Плеяда». Хлопець сидів в машині разом з товаришем, який спав. На іншому боці вулиці свідок побачив двох незнайомих людей у цивільному одязі з потерпілим.

Через кілька хвилин до них приїхав автомобіль Toyota Prius з проблисковими синіми маячками. Після приїзду патрульних хлопець перейшов дорогу та підійшов до компанії. Як йому стало зрозуміло, поліцейські та люди в цивільному були знайомі.

Особи в цивільному казали, що з потерпілим була ще одна людина, яка втекла, у якої при собі була «волина». Один із патрульних пішов подивитися, чи не викинули пістолет, хлопець пішов за ним. Один із чоловіків розповів патрульним, що на них напали двоє осіб, в одного з яких був пістолет.


Коли патрульний зі свідком повернулися, у цей час інший патрульний перев’язував руку одному чоловіку в цивільному. Після цього хлопець повернувся до машини. Свідок не бачив, хто сідав у патрульну машину. Побачив лише, що службова автівка поїхала вбік річкового вокзалу, на місці вже нікого не було.


Свідку почали задавати питання прокурор, адвокати підозрюваних та потерпілого. Хлопець розповів, що перше, що побачив, сидячи у машині, це двох осіб у цивільному та потерпілого, який сидів на снігу. На голові потерпілого свідок бачив тілесні ушкодження та кров. Хлопець не пам’ятає, щоб його били патрульні. За словами свідка, били потерпілого одна чи дві особи в цивільному у його присутності. Як стало зрозуміло зі слів хлопця, патрульні не намагалися припинити побиття.


Серед підозрюваних, які були в залі суду, свідок не зміг впізнати осіб, яких бачив у ту ніч. Хлопець розповів, що було темно, і він не запам’ятав обличчя.


Вранці того ж дня, близько 6.00, до хлопця підійшов чоловік. Він розповів хлопцю, що це він та особа, яка втекла. За словами чоловіка, нібито до нього та потерпілого причепилися двоє людей в цивільному.


Свідок Юрій, брат потерпілого, працює старшим слідчим поліції

27 грудня о 02.30 чоловіку зателефонувала його матір та повідомила, що їй розповіли про затримання його брата, Олександра, у Кременчуці працівниками патрульною поліції. Юрій зателефонував до чергової частини міста та поцікавився, чи доставляли такого громадянина до відділку. Дізнався, що таких затримань не було.


Потім чоловік дізнався телефон старшої зміни патрульної поліції Кременчука Тетяни Габерлах і о 02.50 зателефонував, щоб поцікавитися, чи були такі затримання. За словами брата, Тетяна сказала, що зараз дізнається та передзвонить. Пізніше Юрій знову зателефонувала Габерлах та дізнався, що подібних затримань не було.


Під час перерви між дзвінками до Габерлах, він телефонував брату, але телефон був вимкнений. О 03.20 телефонував на 103, щоб дізнатися, чи потрапляв у лікарню брат. Виявилося, що ні.


О 02.39 хвилин Юрій зателефонував до знайомого брата, який був на початку тих подій та втік. Чоловік повідомив, що двоє на службовому автомобілі з двома чоловіками в цивільному одязі, які на момент конфлікту назвалися працівниками карного розшуку, побили брата, «закинули» до службового автомобіля та поїхали в сторону річкового вокзалу.


Юрію відомо з показів товариша, який був того вечора з потерпілим, що під час їхнього повернення близько 02.00 з кафе до них підійшли двоє чоловіків, які почали провокувати на конфлікт та без попередження почали бити.


О 03.42 до Юрія зателефонували з невідомого номеру. По голосу зрозумів, що це чоловік, до якого прийшов потерпілий після побиття. Брат через чоловіка повідомив, що його вивезли на пустир за межі міста патрульним автомобілем, побили та залишили в снігу. Також потерпілий повідомив, що у нього забрали особисті речі: наручний годинник, браслет та близько тисячі євро, телефон.


Після цього Юрій разом з батьками виїхав за адресою, яку назвав брат. Туди Юрій одразу викликав «швидку», але чоловік дізнався, що туди вже виїхали медики.


Приїхавши на місце, Юрій побачив брата в кареті швидкої медичної допомоги. Його стан був, на думку Юрія, тяжким: голова була збільшена удвічі, обличчя закривавлене, були помітні набряки. Матір потерпілого та Юрія сіла у «швидку» та поїхала до лікарні. Юрій залишився  на місці пригоди, щоб поспілкуватися із Віктором, до якого прийшов побитий потерпілий.


Віктор розповів Юрію, що після 03.00 до нього додому постукав потерпілий, адже в будинку горіло світло. Потерпілий повідомив Віктору, що його побили працівники поліції, вивезли за межі міста.


В інший день Юрій виявив місце за межами міста, де знайшов закривавлену шапку брата, гроші, запальничку. Юрій розповів, що брат перебував у компостній ямі. Свідок викликав слідчо-оперативну групу, відповідне місце зафіксували.


Пізніше Юрій знайшов викрадений телефон брата. За словами свідка, на 2-3 день після інциденту йому зателефонувала свідок Рита. Вона періодично телефонувала на смартфон потерпілого через месенджер. Рита повідомила, що по телефону брата з нею говорив невідомий. Після цього Юрій поїхав до цієї особи, яка показала, де знайшла телефон, - це був смітник на вулиці Приходька. Сім-картки у телефоні не було. Чоловіка, який знайшов телефон, доставили до відділення поліції. Там у нього вилучили телефон та взяли пояснення.


Незадовго до подій брат Юрія був на заробітках у Німеччині.


Юрій розповів, що в лікарні зустрів Тетяну Габерлах зі своїми підлеглими. За словами свідка, Тетяна переконувала його, що скоріше за все він та потерпілий помиляються.  


Увечері 26 грудня потерпілий разом з товаришами, один із яких втік, були в розважальному закладі. Юрій не виключив, що брат був нетверезим.


Зі слів Юрія стало зрозуміло, яким чином він дізнався про побиття брата:

1)    Товариш потерпілого, який втік з місця подій, зателефонував свідку Риті;

2)    Рита подзвонила матері потерпілого;

3)    Матір подзвонила Юрію.

 

Свідок Олександра, матір потерпілого

Все відбулося у ніч з 26 на 27 грудня. Жінка прийшла з роботи та близько 00.00 зателефонувала сину, запитала, де він. Чоловік сказав, що він у клубі і через півгодини планує виїжджати додому. Матір подзвонила трохи пізніше, ніж через півгодини, і телефон вже не відповідав.


Невдовзі матері зателефонувала Рита, яка повідомила про побиття сина. Олександра подзвонила сину Юрію. Юрій, у свою чергу, передзвонив матері приблизно через 30 хвилин та сказав, що потерпілого знайшли. Батьки разом з Юрієм виїхали до потерпілого.


- Коли я зайшла до «швидкої», я побачила не сина, а місиво. Голова квадратна, очей не видно було, губи були розбиті, – розповіла суду матір.


Матір разом із побитим сином поїхала до лікарні, що знаходиться на вулиці Павлова. Потерпілого поклали до неврологічного відділення.

До побиття матір бачила сина ввечері 26 грудня. Він збирався відпочивати у розважальному закладі. Потерпілий проживав тоді з матір’ю.


Коли приїхали до лікарні, стався конфлікт. Олександра розповіла, що, на її думку, медсестра, яка приймала потерпілого, поводила себе некоректно: вона почала кричати на нього. Потерпілий щось відповів, на ґвалт прийшов охоронець. На цей конфлікт викликали поліцію.


Один із адвокатів підозрюваних запитав свідка, чи отримував її син до описаних подій травми голови. Матір відповіла, що ні.

Наступне запитання від адвокатів: чи був потерпілий нетверезим. Олександра відповіла, що напевно так.


У своїй розповіді Олександра згадала, що її син, потерпілий, займався спортом. Один із адвокатів підозрюваних уточнив, про який вид спорту йдеться. Жінка уточнила, що у шкільні роки син займався боксом.


Свідок Рита

Вночі 26 чи 27 грудня 2018 року жінці зателефонував товариш потерпілого, який повідомив, що між ними та працівниками поліції біля «Вікома» стався конфлікт. Після цього потерпілого побили, посадили в машину і вивезли. Рита подзвонила матері потерпілого та повідомила те, про що дізналася.


Через кілька днів Риті подзвонили з телефона потерпілого. Рита взяла трубку та дізналася від незнайомої особи, що він знайшов телефон потерпілого. Про це розповіла брату потерпілого, Юрію.


Один із адвокатів підозрюваних запитав у Рити, чому товариш потерпілого зателефонував саме їй. Жінка відповіла, тому що вона та товариш – родичі.


Той самий адвокат поцікавився у Рити, чи проводили у неї вдома обшук. Жінка відповіла, що обшук проводили рік-два тому.


-         Скажіть, будь ласка, по місцю Вашого проживання колись проводили обшук працівники поліції?

-         Проводили.


-         Коли?

-         Можливо рік-два тому.


-         І що знайшли в результаті обшуку?

-         Нічого.


-         А зброю знаходили?

-         Знаходили, в покійного мого чоловіка.  


-         І яка ж це була зброя?

-         Пістолет старий.


-         Питань більше немає, Ваша честь.



Свідок Тетяна Габерлах, в.о заступника командира роти патрульної поліції Кременчука


26 грудня 2018 заступила на чергування. Близько 2.00 мені зателефонували з невідомого номера. Чоловік назвався Юрієм (брат потерпілого) та запитав, чи хтось з патрульних затримував чоловіка на ім’я Олександр. Тетяна подивилася завдання на планшеті, такого завдання не було, всі були у зеленому статусі. Тетяна сказала, що зараз дізнається та передзвонить.


Жінка зателефонувала екіпажам, але ніхто не сказав про наявність конфлікту. Після цього свідок подзвонила до чергової частини, з черговим перевірили трекінг екіпажів, які знаходилися на патрулюванні. Що пояснила Тетяна про трек: кожний екіпаж, коли заступає на зміну, отримує службовий планшет з GPS-навігатором та інтернетом, по якому видно, куди рухається екіпаж.  

 

В ніч з 26 на 27 грудня в центрі патрулювали екіпажі 105, 106, 107, 108. Тетяна попросила чергового, щоб той перевірив трекінг відповідних екіпажів, адже побиття сталося поблизу перехрестя вулиць Шевченка та Першотравневої. Черговий перевірив інформацію та повідомив Тетяні, що в той час екіпажів там не було.


У службовій телеграм-групі Тетяна запитала, чи відомо комусь про конфлікт, ніхто не знав про це.


Після цього близько 05.00 Тетяні зателефонував патрульний зі 112 екіпажу та повідомив про конфлікт у лікарні на вулиці Павлова. Свідок прибула у лікарню та побачила невідомих осіб, серед яких був брат потерпілого Юрій. Юрій вказав на брата, якого побили. Також брат сказав Тетяні, що брата побили патрульні. Свідок заперечила, адже їй повідомили, що ніяких конфліктів не було.


Тетяна на той час займала посаду командира роти. Виїхала у лікарню, тому що як командир роти мала прибувати на всі конфлікті ситуації з екіпажами. Їй зателефонували та попрохали приїхати. Тетяна не документувала подію, запитала, чи будуть заяви. Ніхто заяви не написав. Патрульних викликали працівники лікарні.


Прокурор уточнив у Тетяни Габерлах, чи серед перелічених раніше екіпажів перебував на патрулюванні хтось із підозрюваних. Тетяна відповіла, якщо вона не помиляється, у складі екіпажу 105 були двоє з підозрюваних. Район патрулювання 105-го екіпажу – Перший, Другий та Третій Занасипи.


Тетяна на запитання прокурора розповіла, якщо екіпаж відхиляється від маршруту, черговий може це побачити. Але виникають проблеми, якщо немає інтернет-покриття. Вимикати планшет під час патрулювання поліцейський не має права, але це фізично можливо. Відслідкувати, чи вимикали планшет, неможливо.


Вранці Тетяна на плацу побачила підозрюваних, які були в складі 105-го екіпажу та запитала, чи був у них конфлікт з потерпілим. Ті відповіли, що їм нічого не відомо.


На запитання одного з адвокатів підозрюваних Тетяна Габерлах відповіла, що планшет може вимикатися з технічних причин. За цим планшетом особу можна перевірити на наявність адміністративної та кримінальної відповідальності.

У свідка запитав один із підозрюваних, чи може зареєструватися у планшеті хтось під чужим прізвищем. Тетяна Габерлах відповіла, якщо особа знає позивний та пароль колеги, то це можливо.


У Тетяни Габерлах запитав один із підозрюваних, чи бували такі випадки, що екіпаж перебуває в одній точці міста, а планшет показує інші координати, зокрема у річці Дніпро. Свідок відповіла, що такі випадки були. Також були випадки, коли патрульний не міг зареєструватися у планшеті.


Нагадаємо, що підозрюваних залишили під вартою. 

Комментарии: 2

699
25 июня 2019 14:52

Вот мне интересно, а много таких людей которые ходят в ночной клуб с 1000евро?

Видимо парни активно ссорили денюжкой и их подметили.

Пострадавшим выздоровления, виновным наказания.


+14
429
25 июня 2019 15:50

Ганьба Кременчугским оборотням в погонах и их родителям - на Века!


+17
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
  • НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ:


Вверх