Сестри-письменниці з Кременчука презентували землякам новий «Роман з містом»

Уроджені кременчужанки, котрі нині проживають в Черкасах, сестри Світлана Горбань та Наталя Лапіна, сьогодні, 28 листопада, презентували у Кременчуці свою чергову книгу – «Роман з містом». Вже традиційно книга видана завдяки відзнаці Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Роман отримав другу премію конкурсу цього року і був найперше презентований на Львівському форумі видавців у Львові – місті, яке фактично, на ряду з головною героїнею, також є героєм роману. Друга презентація цієї книги відбулася в Києві під час заходу звітного презентаційного заходу «Осінні скарби Коронації».

Кременчуку ж випала честь бути третім містом після двох українських культурних столиць, де мешканцям випала нагода поспілкуватись із авторками на презентації книжки в магазині «Книжковий клуб».

З радістю у форматі короткого прес-брифінгу авторки відповіли і на запитання кременчуцьких журналістів.

– Пані Наталю та Світлано, відзнака в конкурсі «Коронація слова» для вас далеко не перша?

- Так, ми співпрацюємо втретє і це третя відзнака. Вдячні головному редактору конкурсу, який зацікавився нашим твором і порекомендував суттєво скоротити пролог та епілог, - сміється Світлана.

– Як саме ви співпрацюєте у співавторстві між собою – розподіляєте, хто які глави пише?

- Ви знаєте, по-різному. Коли як, але звісно, завжди обговорюємо перед початком роботи, радимось, вирішуємо, як саме виглядатиме структура твору, плануємо. Потім обмінюємось рукописами, редагуємо одна одну, - впевнено ділиться професійними таємницями Наталя.

– Ви буквально пишете від руки?

- Я досі пишу від руки, Наталя намагається «побороти» комп’ютер, який у неї , доречі, свого часу першої і з’явився, - коментує Світлана.

– Маєте якісь письменницькі забобони?

- Колеги радили, мовляв, не можна класти рукописи на ліжко. Скільки разів клала – і нічо тобі! Єдине правило, якого тримаємось – не ділитись творчими та робочими планами, - говорить Наталя.

- Так-так, щось в роботі є, але що саме, говорити не варто. Щойно розказав – ні рядка не напишеш, - додає Світлана.

– Чому головним героєм книги є місто Львів, а не, наприклад, Кременчук?

- Ми обожнюємо Кременчук, це наше рідне місто, де ми обидві свого часу закінчили 17 школу. Тому наша третя презентація проходить саме тут. Однак і Кременчук, і Черкаси під час другої світової війни були майже вщент знищені. Натомість Львів зберіг стародавню архітектуру та автентичність свого духу, що надихає особливою атмосферою. Ми часто буваємо у Львові, щорічно приймаємо участь у місцевому Форумі видавців, любимо приїздити під час праці над книгами. Тож, так судилося.

– А ще так судилося, що вашою творчістю зацікавилась дружина президента Петра Порошенка - Марина Порошенко. Ви бачилися з нею?

- Цьогоріч ми розминулись на Форумі видавців. Але насправді цінно те, що ми маємо схвальні відгуки від майже всіх наших читачів. Книга загалом здобула три відзнаки, від жюрі конкурсу «Коронація слова», видавців та італійських парфумерів, які разом з романом, з величезною знижкою, тепер продають власні парфуми.

– Як довго тривала робота над книгою?

- Її задум виник десять років тому. Написано «Роман з містом» за півтора роки.