30 березня до Кременчука приїжджав Герой України майор Ігор Герасименко. Командир 5 БТГр (батальйонно-тактичної групи) 81-ї окремої аеромобільної бригади розповів кременчуцьким школярам про бойові будні, а також про легендарний рейд по тилах ворога у 470 км. В цьому рейді були і кременчуцькі бійці.
Майор Ігор Герасименко розповів, про проблеми на війні, серед яких інформаційна війна.
– Навіть в Авдіївці більше російських каналів, які ми називаємо «сєпар ТV». Ближче до Харкова люди розуміють, що це не громадянська, а російсько-українська війна. Це війна Росії нашими руками. На жаль, ми не можемо це донести до людей, – додав Ігор Герасименко.
Герой України розповів про найдовший у світовій військовій історії рейд по тилах ворога. Тоді бійці проїхали ворожим тилом на кордоні з Росією, знешкодили по дорозі угрупування бойовиків, захопили кілька танків та повернулись на базу. Цей рейд у 470 км увійшов в історію військової справи.
– Ми заходили в Лисичанськ. Далі було поставлене завдання видвинутися і забезпечити вихід підрозділам, які знаходилися в Ізварине. Вони були замкнені підрозділами російських військ і сепаратистів. Задача була пройти по тилах ворога і забезпечити вихід наших бійців. Щоб ви розуміли, це був маленький Іловайськ. У них (російських військ, – ред.) не вийшов котел, адже ми встигли вчасно, – розповів Ігор Герасименко.
У документальному фільмі з одноіменною назвою детально описано рейд, про який розповідав Герой:
На зустрічі з І.Герасименко кременчужанин Павло Ігорович, який також був у легендарному рейді, поділився з «Телеграфом»:
– Наш командир 95-ї бригади Михайло Забродський, тепер він командувач ВДВ Збройних Сил України їздив з нами на серйозні завдання. Після того, як ми звільнили Слов’янськ – пішли у важкий рейд. Він тривав близько 2 місяців. За цей час у нас не було можливості навіть вмиватися. Їли на ходу. Адже рух – це безпека. Запасів води майже не було. Лише 1-1,5 літри на людину. Приходилося ділитися з побратимами за потреби водою та продуктами. Ми звикли, адже на горі Карачун були у схожих умовах. Важкого для нас майже нічого не було. Більшість хлопців, які в 95-й бригаді служили. За рахунок того, що командири були поруч, ми не падали духом. Всі командири і замполіти їздили з нами, не залишались у штабі. Командири, які заслужено отримали нагороди та звання.
На зустрічі із кременчуццькими школярами військовим подарували солодкі подарунки та малюнки від дітей, ніж для Ігоря Герасименка від кременчуцьких ковалів. А після заходу передали відремонтований автомобіль “Спартан”.
