У Кременчуці попрощалися із загиблим військовослужбовцем і медійником Віталієм Каплуном

«Він завжди був за правду»: у Кременчуці попрощалися із військовослужбовцем та медійником Віталієм Каплуном

Війна забрала ще одного представника журналістської спільноти. Віталій Каплун був засновником лисичанського медіа «Діловий тиждень» та всеукраїнського новинного порталу «Час пік». На жаль, життя чоловіка обірвала російська ракета — він загинув 3 вересня, коли перебував на навчанні в Інституті зв’язку у Полтаві

Сьогодні, 10 вересня, у Кременчуцькому міському палаці культури в останню путь провели загиблого військовослужбовця, медійника, засновника видань «Діловий тиждень» та «Час пік» Віталія Каплуна. Чоловік родом із Кременчука, проте доля завела його на Луганщину — він працював у журналістській сфері у Лисичанську.

Життя складається так, що не усі військові гинуть на фронті. Так сталося і з Віталієм — його життя обірвала російська ракета 3 вересня у Полтаві.

Військовий приїхав до Інституту зв’язку на навчання і опинився не в тому місці і не в той час, розповідає нам побратим Віталія Тарас Шмідзен.

— Він був життєрадісний, добре проявляв себе у військовій сфері. Але війна завжди забирає найкращих. Віталій був дуже вмотивований — а це зараз рідкість. Хотів бути гарним зв’язківцем — йому це подобалося, завжди після робочого дня залишався, аби дізнатися щось нове, навчитися більше. Ми відправили його на фахову підготовку, і після навчання це мав би бути класний фахівець. Але так і не довчився, на жаль… — розповідає нам військовослужбовець.

Тарас каже, знав Віталія недовго — його тільки у липні мобілізували. Але уже за той короткий час стало зрозуміло, що Каплун — людина порядна і чесна.

Більше про цивільне життя загиблого нам розповідає Юлія Машута, колега Віталія. Говорить, понад 20 років працювали разом у медійній сфері.

— Це був крутий підприємець, засновник медіа «Діловий тиждень» і «Час пік». Постійно за правду, постійно за розвиток, завжди любив щось змінювати. Він був спортсменом, мав шалену енергію. І зараз дуже складно повірити, що його немає з нами.

Юлія розповідає, працювали вони із Віталієм разом на Луганщині, у Лисичанську.

— Він ніколи не підтримував політику, а завжди був за правду і чесність. І нас так навчав. Говорив: пишіть, що хочете, пишіть правду. І у 2014 році, коли війна почалася, і у 2022-му, коли все стало погано, ми ні на день не припиняли свою роботу. Писали правду — про те, що робиться в місті, що росіяни до нас зайшли. Це була його позиція, проукраїнська позиція.

Жінка додає: навіть попри війну, а потім і мобілізацію головною метою Віталія було зберегти свої медіа і продовжити розповідати людям правду та всіма силами наближати перемогу.

На військову службу чоловіка мобілізували 2 липня 2024 року, говорить військовослужбовець із позивним «Лиман».

— Він народився 17 липня 1975 року у Кременчуці. Навчався спочатку у загальноосвітній школі №30, далі у Харківському державному економічному університеті. Служив оператором радіорелейної станції першого взводу зв’язку. На жаль, загинув Віталій 3 вересня під час ракетного обстрілу Полтави, — додає «Лиман».

У Віталія лишилися батьки, дружина, син, брати та сестри.

Панахиду за бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Віталія Каплуна на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.