«Степом, степом йшли у бій солдати…» дзвінкий голос землячки Раїса Кириченко розривав тишу у центрі Кременчука. 79 років тому на місці пам’ятника Воїну-визволителю знаходився будинок преси, саме 29 вересня на цьому місці радянські війська здійняли прапор, як символ звільненого міста від нацистських загарбників. Увесь Кременчук радянські війська зайняли лише 25 листопада 1943 року.
Сьогодні, 29 вересня, до підніжжя пам’ятника Воїну-визволителю представники міської влади Кременчука разом з містянами поклали червоні гвоздики в пам’ять про полеглих воїнів.
Ополченці, учасники оборони ще на самих підступах до нашого міста Василь Семенов, Антон Берест, Любов Виноградова, Іван Самокрик.
Героїчні підпільники групи Лейтенанта Дніпрова: Параска Бублій, Яків Гордійчук, Іван Зайцев, Георгій Керікашвілі, Володя Правдиченко і Євдокія Пастернак. Василь Ус і його соратники по підпільній групі Набат.
— Серед тисяч імен визволителів назвемо ім’я кременчужанина, якому довелось визволяти рідне місто Леонід Матюшенко. Федір Новіков у складі розвід групи ще вночі напередодні визволення встановив перший прапор над Кременчуком. Григорій Бабусенко — ще один прапороносець, який у парадному строю проніс прапор визволення вже вільним містом, — зачитав сторінки історії славетного міста Кременчук ведучий та керівник Міського палацу культури Сергій Ситник.
