«Телеграф» побував у Золотому, де розвели війська, а Зеленський заявив, що «я ж не лох»

Місто Золоте-4 Луганської області знаходиться за 528 км від Кременчука, тиждень тому тут завершилося дзеркальне розведення військ. «Кременчуцький Телеграф» поспілкувався з місцевим населенням та добровольцями щодо відведення військ, гуманітарної допомоги й настрою людей.

«Золота» ділянка розведення

Золоте – один з трьох пілотних ділянок фронту (Станиця Луганська, Золоте і Петрівське), де має відбутися розведення військ і озброєнь.

Про це домовлялися на тристоронній мінській контактній групі. Це ще один крок для більш масштабного процесу – розведення сил уздовж усієї лінії розмежування.

Першою точкою, де вдалося розвести війська, стала Станиця Луганська. Тут розвели війська ще наприкінці квітня й почали відбудову мосту. 29 жовтня почалось розведення сил в районі Золотого. У третій точці, біля Петрівського, відведення мало стартувати вже 4 листопада, але через обстріли з боку бойовиків процес довелося відкласти до 9 листопада.

Розведення військ у Золотому триватиме протягом місяця. Нині безпекою «сірої зони» займаються поліціянти та добровольці.

Дзеркальне розведення військ

До складу Золотого входять кілька селищ, які називають за номерами поштових скриньок:

Золоте-1 (квартал «Сонячний»)
Золоте-2 («Карбоніт»)
Золоте-3 («Стахановець»)
Золоте-4 («Родіна», раніше — Партизанське)
Золоте-5 («Михайлівка»)

Довгий час в район розведення сил поблизу Золотого не пускали журналістів. Навіть про розведення військ українські ЗМІ дізналися лише за пів години до старту запуску білих сигнальних ракет.

Вас вітає КПВВ «Золоте»… Луганщина – це Україна

Добровольці до поїздки у Золоте-4 поділилися, що місцеві мешканці з осторогою відносяться до розведення військ. Якщо раніше населення, яке активно підтримувало українських військових та волонтерів, всіляко допомагаючи їм, то зараз вони вибачаються, але не залишають на ніч у себе військових і волонтерів. Місцеві мешканці бояться за своє життя, тому обирають менше показувати й говорити про свою підтримку українським військовим. Ніхто з них не знає, як зіграє розведення військ і чи колись проросійська диверсійно-розвідувальна група не постукає у їх двері.

Оголошення перед КПВВ, оскільки сам пункт фотографувати не можна

І ось ми вже біля КПВВ (контрольний пункт в’їзду-виїзду у зону проведення Операції об’єднаних сил, – ред.). Увагу привертає табло з написом: «Вас вітає КПВВ «Золоте». Режим роботи… Луганщина – це Україна». За час, доки ми оформлювали документи, через КПВВ проїжджає: місія ОБСЄ, рейсовий автобус, який перевозить місцевих мешканців, ремонтна техніка, яка відновлює електропостачання й оперативно-піротехнічна техніка для розмінування території.

Пусті вулички оживають біля магазину – єдиного який працює у Золотому-4.

Тут зустрічаються як жіночки, що підтримували референдум у 2014 році та дотримуються проросійської позиції, так і мешканці, які говорять, що завжди були українцями. Проте, більшість населення – дотримується нейтральної позиції або просто відмовчується.

– До розведення в нас обстріли були, автоматні, а після розведення – тихо. Нічого немає, я нічого не чую, – поділилася жителька Золотого-4 Тетяна Сергієнко.

Місцева мешканка Золотого-4 Тетяна Сергієнко, йдучи до магазину, спілкується з кременчуцькими та полтавськими журналістами

До речі, тут місцеві спілкуються як російською, суржиком, так й українською. Як і в Кременчуці, проблем в розумінні один одного на рівні мови немає.

Території патрулюють правоохоронці, які повністю екіпіровані. В їх функції входить забезпечення громадського порядку та перевірка документів.

Оголошення про те що на території введено «жовтий» режим

Останнім часом покращилося постачання продуктів харчування та питної води. Якщо раніше воду та хліб привозили один раз на тиждень, то зараз у магазині є вибір продуктів та фруктів.

Вхід у магазин

Для важкохворих навіть швидка не приїжджала, а зараз тут, за підтримки різних організацій, відновлюється забезпечення та відкривається медичний пункт.

– Спілкувався з бабусею, яка не ходить на приїзди з політиками. У неї дідусь після інсульту. Вона розповідала, що коли у нього був другий інсульт, наймали автомобіль, щоб вивести його спочатку у Гірське, а далі у Лисичанськ. Адже вона телефонувала до фельдшерського пункту, спочатку не було зв’язку, а потім, коли приїхали туди, сказали – почекайте дні 4, можливо ситуація у дідуся зміниться. А в нього вже перекосило обличчя. Це – ненормально, вони (місцеві мешканці – ред.) потребують більшої уваги ніж та сама Полтава. Тому що Полтава – це самодостатнє місто, яке може себе забезпечити. Золоте – розкраяне на шматки: частина інфраструктури залишалася у сепарів, а частина розбита в результаті бойових дій. Звичайно, вони потребують більше уваги, як хвора дитина, – сказав військовий Владислав Соболевський.

Для дітлахів є футбольне поле з воротами й майданчик, де з вцілілого – одне баскетбольне кільце, гойдалка та «будинок на курячих ніжках». Тому добровольці намагаються щодня з дітлахами поганяти м’яча. Як зізнався один з бійців, спочатку до них прийшов один хлопчик, згодом підключилося ще кілька дітлахів. Тепер вони в один і той же час спілкуються з малечею та займаються фізкультурою: підтягуються, віджимаються та грають у футбол.

Саме Золоте при розділенні зазнало втрат інфраструктури. До жовтня 2014 року Золоте входило до складу Первомайської міської ради, яке зараз знаходиться під контролем терористів. За словами добровольців у сусідньому Золотому-5 дітлахи ходять до школи, яка має ім’я місцевого сепаратиста, а також на території знаходяться ще скульптури або пам’ятники місцевих терористів ЛНР.

Золоте навіть привертає увагу депутатів Російської Федерації. Так, нещодавно до окупованої території України у супроводі військових приїхав депутат Державної Думи РФ. Депутата супроводжували бойовики й представники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ

Легендарний вислів Президента Зеленського: «Мне 42 года, я ж не лох»

І ось ми на порозі будинку, де живуть добровольці Національного корпусу. Після заяв Президента Володимира Зеленського про можливість розведення військ в районі Золотого, сюди прибули військові Національного корпусу та представники ветеранських організацій.

25 жовтня Володимир Зеленський особисто відвідав блокпост «Золоте-4», де зустрівся з добровольцями і сказав їм, щоб вони склали зброю.

«Проходьте… сідайте… А ось на цьому місці сидів Зеленський», – один з військових, вказуючи на лаву біля столу, запросив нас до вогнища.

Густий дим виїдав очі, але це не заважало хлопцям гуртуватися навколо вогнища, щоб разом поснідати.

На запитання, про що тоді спілкувалися з президентом, військові розповіли, що до цього тут була інша ротація й тих, хто спілкувався з президентом тут немає.

– Коли приїжджав президент, добровольці вивезли зброю саме з Золотого-4, ми домовилися й зійшлися на цьому, але чомусь інформацію піднесли таким чином, ніби поліція вилучила зброю. У добровольців завжди залишається зброя, вона зареєстрована й знаходиться в сейфах у дозволеному місці.

Нашій владі було байдуже на Золоте-4, поки сюди не приїхали добровольці. Тут не було води, їжі, хліба… Після того, як приїхали добровольці, вони почали приїжджати майже не кожного дня, – поділився боєць Максим.

«В момент розведення тут не було нікого… бігали місцеві жителі та собаки»

Військові зазначають що тут є багато проукраїнського населення, яких не можна просто так залишити.

– В першу чергу нас хвилюють люди, тому увага прикута до цього місця. У Маріуполі люди виходили до Зеленського й казали, що після твого розведення гради, які колись прилетіли у січні 2015 року по мікрорайону Східний, будуть прилітати у центр міста. Ось вам і розведення, ось про це ми кажемо. Відступ у Золотому виглядає інакшим чином, ніж вони планували. Тут безліч ЗМІ, недержавних організацій – «Червоний хрест», «Лікарі без кордонів»… А в момент розведення тут не було нікого… бігали місцеві жителі та собаки, – розповів військовий Владислав Соболевський.

Владислав зауважив, що коли вони приїхали у Золоте, це було кинуте місце, яке збиралися зробити «сірою зоною», не запитавши місцевих мешканців.

– Людям не пояснили, що таке розведення. Їм говорять, що не будуть стріляти – максимально спрощуючи ситуацію. Хіба це не маніпуляція думкою місцевих? – додав Владислав. – Коли ми сюди приїхали, хліб завозили один-два рази на тиждень, це стандартна практика, але Золоте – доволі велике місто.

Що може поліція з пріусами проти танків та мінометів

7 жовтня був місяць акції «Ні капітуляції» й, за словами бійця Владислава Соболевського, ввечері 7 листопада відбувся обстріл.

– Вчора об 11 вечора (7 листопада – ред.) був обстріл з АГСів у сусідню п’ятиповерхівку. Не дивлячись на обстріли, вони роблять розведення. Думаю, у Петрівському схожа ситуація й загалом по фронту, коли вони намагатимуться розвести війська й закривати очі на обстріли, поранених та загиблих. Все, про що ми говоримо, схоже не на мирний план, а на відступ, – сказав Владислав.

За його словами є два плани: А і Б. Мирний план «А» з розведенням військ й план «Б» – з повною ізоляцією окупованої території: відрізати від них воду й електроенергію, якою вони користуються, але не платять, а також зупинити виплати пенсій.

– Чим завершиться «мирний план»? Куди дінуться 1-й та 2-й армійські корпуси ЛНР та ДНР? Куди дінуться танки? Ми розведемося на 5-10 км й скажемо їм піти з Донецька. Чи зроблять вони це? Ми завеземо будівельників у Донецький аеропорт, щоб зробити там меморіал, а в іншому місці – відбудовувати термінал. Куди дінуться війська ДНР? Хто буде поліцією, прокуратурою, судами? А люди, які колаборували з цим режимом? Вони не виведуть танки й гаубиці в Російську Федерацію, адже тоді Росії прийдеться визнати, що вони зробили цей конфлікт.

Бійці Національного корпусу зауважили, що залишаться, щоб захистити місцеве населення.

– Ми готові захистити місцеве населення. Тут є прекрасні люди з якими ми товаришуємо. Вони не повинні залишатися без кваліфікованої військової допомоги. Очільники держави говорять, що тут залишаються поліція та Нацгвардія, але що може поліція у якої бронежилети 2-го класу та пріуси проти танків, гаубиць та мінометів? Що може зробити Нацгвардія, яка виконує тут поліцейську функцію? – додав Владислав.

Навіть маленький відступ – це зрада

Місцевий мешканець Золотого-4 Олександр Кишиньов розповів, що на території ще залишаються українські військові. У разі, якщо вони покинуть території, йому, як мешканцю з українською позицією, доведеться покинути Золоте.

– Добре, що наші хлопці – українські військові – не відвели повністю. В основному розвели у Катеринівці. Дай Боже, щоб не відвели, якщо відведуть війська, мені одразу звідси треба буде їхати. Я проукраїнський… Дякую, ще хлопцям добровольцям Національного корпусу за те, що тут залишилися… (чутно вибух)

– Як часто відбуваються постріли?

– Це розмінування, десь за кілометр звідси. Щодо пострілів, то тут недалеко є хутір Видний за пів кілометра від нас. Там стрільба йде ледь не щодня. Експериментальний партизанський – вчора були вистріли з АГС.

Владислав Соболевський додав, що завдяки приверненню уваги всієї України, громадських та політичних організацій розведення відбулося з врахуванням інтересів України.

– Розведення відбулося з врахування інтересів України настільки, наскільки це було можливо для того, щоб зіграти вірну роль на міжнародній арені й не відступити на абсолютно зрадницькі позиції – в низину, де ми б несли тільки втрати, тримаючи перед собою реально місцевих жителів, – зазначив Владислав. – Збройні Сили України – не окремий контрагент чи люди. Ми з ними знаходимося в одній ситуації й маємо їм допомагати. Й те, що вони сьогодні роблять, вони роблять в інтересах Золотого, але не мають підтримки Президента. Якщо вислухати лейтенантів, майорів та полковників, то вони вам скажуть, що маленький відступ – це зрада. Водночас, Збройні сили зробили все настільки якісно, щоб не понести масивних втрат.

Наостанок хочеться додати про ставлення військових не лише до людей, а й до братів наших менших. Ви б бачили їх відношення до пухнастих. На КПВВ у смугастого є своя мисочка в якій повно їжі.