«Нікому не бажаю стати свідками таких подій»: ось що розповіли ветерани читачам «Телеграфа»

9.05.2018, 08:33 Переглядів: 6 942 Коментарів: 2

 

Цього року видавничий дім «Приватна газета» разом із благодійниками продовжив традицію привітань учасників бойових дій у Другій світовій війні до Дня Перемоги. 

Гончаренко Катерина Іванівна: «Мене зачепила «шальна куля»

 

Ця привітна жінка із захватом зустріла журналістів і зі сльозами на очах розповіла історію свого життя та прочитала власні зворушливі вірші.


– Мій батько загинув у 1943 році. Останній раз я бачила його до того як він пішов на фронт. Із фронту він надіслав лише одного листа. А мене зачепила «шальна куля», коли я була в Японії. На початку війни довелось сказати, що мені не 15, а 17 років. Так я і почала працювати з донесеннями. Згодом я вийшла заміж, мені було 19 років. Чоловік мій був українець (із Полтавщини). У День Перемоги ми раділи та плакали одночасно. Тому що втратили дуже багато рідних та близьких. Зараз всі мої рідні живуть у Росії, у Москві. Ми спілкуємось майже кожного дня, вони кличуть мене до себе. Але я не хочу залишати Кременчук. Кременчук – це мій рідний дім!


Шепеленко Іван Йосипович: «Я звільняв Харків, навіть власноруч збив німецький літак»

 

Ветеран має гарний настрій та вражаючу пам'ять. Він згадав усі події своїх молодих років. Іван Йосипович пам’ятає кожен день, місяць, рік та всі місця і події, в яких перебував під час війни. Від початку і до кінця. Склалося відчуття, що ми переглянули документальний фільм про ті часи.


– Мені було 16 років, коли я дізнався, що почалась війна. Завод, де я працював, евакуювали до Казані. Ми діставались від Москви до Казані цілий місяць і 12 днів. Дорогу бомбили, але все обійшлось. Там я влаштувався на роботу. Але умови проживання були дуже погані. Багато моїх колег загинули від холоду і голоду. Я працював на заводі, будував воєнні літаки. Але я дуже хотів потрапити на фронт. Плани здійснились, але ціною трьох поранень. Я звільняв Харків, навіть власноруч збив німецький літак. Також брав участь у форсуванні Дніпра.


Іван Йосипович має гарне почуття гумору, багато жартує та пригостив нас консервованими персиками, які вирощує у себе в саду.


Решетнюк Віра Михайлівна: «Я нікому не бажаю стати свідками таких подій»

 

Жінка досі має бойовий характер і з великою радістю запросила нас у гості. Переймалась за свій зовнішній вигляд і не дозволяла фотографувати себе без зачіски. Через рік пообіцяла станцювати гопак, хоча і має проблеми з ногами.


– Я планую дожити до 100 років. Як то кажуть: Ой, дай Боже до ста років дожити, через день і через два до кума ходити. Кума нема, але знайду!


Також пригадала день, коли дізналась, що війну завершено:

– Це були сльози радості і щастя. Я нікому не бажаю стати свідками таких подій.


Біленька Ганна Георгіївна: «День Перемоги я зустріла у Берліні»

 

Зараз жінці 98 років і вона з легкістю згадує події Другої світової:

– День Перемоги я зустріла у Берліні. Ми були на Александерплац. Одразу почали стріляти у повітря, навіть я стріляла з пістолета.


Ганна Георгіївна показала свої ордени і медалі. Серед них і за зняття блокади Ленінграда, за звільнення Варшави, за взяття Берліна.


Чистяков Володимир Михайлович: не завадить допомога

 

Ветеран стримав тогорічну обіцянку і дочекався журналістів і цього року. Володимир Михайлович має проблеми зі здоров’ям, але зміг щиро подякувати за привітання. Нас заспокоїло те, що він добре доглянутий, але все одно йому потрібна додаткова допомога (телефонуйте: (096) 838-57-65).


Також ми привітали Черненко Антоніну Олексіївну, Лісненко Поліну Омелянівну, Согареву Анастасію Омелянівну, Давиденко Мотрону Гуріївну та Шашкіну Наталію Анатоліївну, яка, на жаль, перебуває в лікарні. Бажаємо їй якнайшвидшого одужання.


Нас підтримали

Редакція тижневика «Кременчуцький ТелеграфЪ» висловлює глибоку подяку партнерам заходу - мережі супермаркетів «Маркетопт» та компанії «Алкогруп».

Разом із вами ми створили хоч і невелике, але свято для наших ветеранів Другої світової війни — учасників бойових дій.

Ми впевнені, що завдяки вашій соціальній відповідальності, чуйності та турботі позиції бренду серед споживачів будуть лише зміцнюватися!

Автор: Анна Сорочан Фото: Александр Попенко
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Коментарі: 2

160
10 травня 2019 10:01

Почитайте про немецкие загранотряды и штрафбаты. Они ещё пострашнее наших были. Историю надо изучать не однобоко, а со всех сторон смотреть. И анализировать, а не повторять привитые телевидением и "экспэртамы" мысли и мнения (это я про так называемых укр. экспертов, историков и т.д.).


9 5
254
10 травня 2019 15:30

Цитата: vsio nadoelo
Историю надо изучать не однобоко, а со всех сторон смотреть. И анализировать, а не повторять привитые телевидением и "экспэртамы" мысли и мнения

Абсолютно верно! Подписываюсь под каждым словом. 55 лет нам комунисты вливали в голову (со школы и до гроба) "свою" правду. С 91-го по 2014 продолжил вливать наследник совка - росия. Коротко: совок и всё, что с ним связано - хорошо, немцы запад и всё, что с ними связано - плохо.
И теперь, наконец-то, начали всплывать "негативные" моменты нашей истории, которые не нравятся комунистам и их последователям - ватникам и сепарам.

Как то, что развязали вторую мировую гитлер со сталиным, напав и разделив между собой Польшу. То, что советские воины по приказу сралина окупировали территорию Финляндии на 100км вглубь. Аннексия Прибалтийских стран. А Ленд-лиз чего только стоит! А ведь совки кричали, что всё сами, и Омерика нам врах!


5 9

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 38 від 22 вересня 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх