Dzidzio у Кременчуці: про бороду, сумну павучу love story та дітей
Пред виступом на «Солодкому Кременчуці» головний бородань країни поспілкувався з журналістами, тож, спеціально для наших читачів, Т старанно записав одкровення Dzidzio
byТелеграф10487
24 вересня хедлайнером фестивалю «Солодкий Кременчук» був гурт Dzidzio, названий на честь його фронтмена Михайла «Dzidzio» Хоми. Перед виступом сам Михайло пообіцяв поспілкуватися з журналістами у холі готелю «Кремінь». Знайти місце було зовсім нескладно, адже попід вікнами готелю зібрався цілий натовп найщиріших фанатів групи – дітлахів. Малеча обліпила вхід до «Кременя» і, чекаючи на кумира, розважалась хором співаючи хіти Dzidzio.
Почав розмову Dzidzio із привітання кременчужан зі святом:
– Добрий вечір! Вітаю вас з Днем міста. Приїхали привітати Кременчук з Днем міста. Дуже гарне місто. У нас тут є дуже гарна фанатка. Її звати Анастасія Панченко. Супер місто. Будем співати всі пісні, які ви любите.
– І там, і там. Нема легко. І там важко, і там. Тому ми будем поєднювати: і кіно і співи. Тому шо наша країна дуже молода і треба розвивати і кіно і шоу-бізнес.
Про «Оскар»
Також бородань зізнався, що мріє про «Оскар»:
– То шо я поїду на Оскар, це я клянусь. Стопудово.
Про курорти
Розповів Михайло і про те, де полюбляє відпочивати. Як виявилось – вдома, у селі.
– Я люблю відпочивати, якшо чесно, там, де народився. Вдома, в маленькому селі, якого майже нема на карті. Його звати Бортники, Львівська область. Я собі туда приїжаю і відновлююсь, але це дуже рідко. Це та хата, де знімались «Ангели чудяться», «Лист до Миколая», «Я їду до мами».
Про страхи
Розпитали й про історію створення пісні «Бодька».
– У мене в туалєті жив павук. Я з ним подружився. Я йому ловив мухи, приносив. Я не знаю, чи він їх їв, не їв. Але коли я побачив, що він засох і здох, як мені було неприємно. Я з ним три місяці дружив. Він вже майже воду за собою в туалєті зливав. Це реальна історія. Я завжди собі з маленької справи роблю велику.
– Може він здох від ваших мух, може він таке не їсть?
– Він здох через то шо я лишив відкриту форточку, він собі запросив дівчину, вірнуше жінку. І жінка в павуків завжди грубша, пишніша, краща. І вона його з’їла.
– Після цієї трагічної смерті чи не було бажання завести собі екзотичного павука?
– Ні, я боюсь павуків. І зміїв боюся. Але він був меленький такий, гарний. Коли я відвідував ту кімнату, він приходив собі, щось лазив. Ми були майже друзі. Хочу завести якусь тваринку, але не маю часу на то. Я думаю, що прийде час і в мене буде і песик, і котик, і равлик, і папугай.
Про спорт
– Ви завжди у спортивному костюмі, який спорт ви презентуєте?
– Лежу. Відпочиваю. Я не є спортсмен. Зразу кажу, я середній такий статистичний громадянин України, який любе гарно поїсти, гарно любить подумати. Я більше філософ. Мене більше духовність цікавить, ніж спорт.
Про авантюризм і прання
– Ви авантюрна натура?
– Так.
– А можете зробити щось ось так і зараз?
– Я після виступу подарую комусь свою футболку. Тільки єдина умова: я в тій футболці виступав вже два раза. Я не встиг її перепрати.
– Ходи сюда! Попробуй. Нє, не так. Береш двома руками і сильно тянеш, – навчив Михайло малу. – Аааа. Ще раз, сильніше. А давай хто кого перетяне. Ти мене чи я тебе. Ваша відповідь: натуральна чи нє? – Дааа!
Про дітей
– Я вам скажу так: коли ти робиш щиро, це відчувається. А найбільщу щирість відчувають діти. Шо то не є штучно, шо то не є підло, шо то не є заради грошей, шо то не є заради бізнесу. Якщо ти цим живеш, якщо ти з тим лягаєш спати і просинаєшся, це напевно є натурально. Діти це найбільше відчувають.
До дітей
– В цьому житті збувається все. Не гроші вирішують, а ваші бажання, ваші мрії. Якщо ви сильно мрієте – мало. Дуже мрієте – мало. Треба сильно хотіти, і тоді все виходить. Якшо вам хтось говорить, що це не збувається, що це не можливо, а звідки грощі ти на це візьмеш? Забудьте про це. Того нема. Є тільки дуже сильно вірити в то і якась створюється енергія, і все виходить. Ні на одну справу, яку я стровив: і фільм, і арену Львів, і багато концертів, я не мав грошей.
