6 серпня в міському палаці культурі відбулися слухання з проблеми будівництва Біланівського гірничо-збагачувального комбінату. Після обговорень в Комсомольську, на зустрічі були присутні 5 членів виїзної комісії з 12.
Участь в обговоренні будівництва у Кременчуці взяли: голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи нардеп Іван Рибак, народні депутати Юрій Шаповалов та Сергій Каплін, професор, доктор технічних наук Микола Сокур, професор Володимир Артамонов, лікар-гігієніст Юрій Сподін, заступник мера Кременчука Віталій Малецький.
Професор Микола Сокур наголосив, що скоротився експорт продукції гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК), недостатня якість важко конкурує на світовому ринку.
«Чи є необхідність будувати новий, якщо інші ГЗК працюють не на повну потужність», – заявив доктор технічних наук.
Професор вважає, що при розробці ГЗК «випливуть» такі проблеми:
- радіоактивне забруднення при розробці родовища відкритим шляхом;
- величезні витрати води при вологому збагаченні;
- вивітрювання порід та пилу, яке розноситься вітром в радіусі десятків кілометрів;
- забруднення природного середовища;
- збільшення професійного захворювання, як працюючих так і мешканців прилеглих територій.
На думку Миколи Сокура для мінімізації впливу ГЗК необхідно:
- Провести незалежну громадську експертизу проекту будівництва ГЗК із залученням вчених Кременчуцького національного університету, спеціалізованих науково-дослідних закладів, громадськості.
- Запропонувати сучасні методи видобування: підземний видобуток (проект підземного ГЗК), сухе збагачення руди (суха магнітна сепарація).
- Залучити необхідних фахівців з академії гірничих наук, інституту збагачення залізних руд на продовження досліджень в промислових умовах.
Доктор технічних наук Володимир Артамонов розповів про водні проблеми при будівництві БГЗК.
«Ставок нафтопереробного заводу. А штриховою лінією позначено територію, яка забруднена нафтопродуктами. Це означає, якщо кар’єр будуть копати, то вода буде дренуватися. Скільки буде існувати ставок-випарник, стільки буде існувати ця дренажна частина», – зазначив професор.
Володимир Артамонов додав, що забруднена територія з кожним роком збільшувалася. Приблизно кожні 5 років територія збільшувалася на 1-1,5 км. Якщо будувати ГЗК необхідно вирішити проблему зі ставком-випарником. Адже руди закладені на території ставка, і при їх розробці катастрофи не оминути.
Лікар-гігієніст Юрій Сподін розповів, що проблема ставка-випарника існує протягом 50 років. Через забруднення води фенолами, яке на його думку спричинене роботою полтавського ГЗК та кременчуцького НПЗ, призвели до «комсомольського синдрому». Синдром, який проявляється у бронхіальній астмі, існує і сьогодні, але лікарі вже не ставлять окремого діагнозу.
Перед кременчужанами виступив адвокат зі справи проти будівництва БГЗК Олег Савченко та позивач Володимир Риженко. Народні депутати пообіцяли підтримку у Верховній Раді. А Віталій Малецький зазначив, що на місці БГЗК ведуться роботи, і вже зняли верхній шар ґрунту.
Присутні розповіли, що наприклад мешканці Бондарів, куди вони заїжджали, проти виселення з рідної землі. Вони відмітили, що не проти промисловості та розвитку економіки, але не за рахунок людського життя.
У залі кременчужанам нагадали про рішення місцевих депутатів на сесії міської ради. Та прочитали прізвища депутатів, які не підтримали звернення до Верховної Ради з проведення парламентських слухань з будівництва Біланівського ГЗК.
Іван Рибак пообіцяв провести слухання з проблеми будівництва у парламентському Комітеті з питань екології.
На сцену вийшли активісти Ніна Дашко та Леонід Харченко, але слово їм не надали і попрохали записатися.
Присутні в залі одноголосно підтримали проект резолюції, в якому вимагають призупинити будівництво БГЗК та провести незалежну експертизу.
