У нашому місті тріалістів можна зустріти на площі Перемоги, біля пам’ятника «Вічно живим» та ДК «Нафтохімік». А от у центральному Extreem-містечку (що на площі Незалежності) вони бувають рідко. Хлопці кажуть, що там для них немає необхідного обладнання. Справжньому тріалісту подавай сходинки, поручні та парапети. Здавалося б наше місто для тріалістів – справжній рай, якби їх не «ганяли» міліціонери.
– Дуже прикро, коли нас зупиняють патрульні та просять залишити громадське місце, – кажуть хлопці. – Де ж нам тоді кататись?
Тріалісти із задоволенням демонструють свої вміння охочим. Коли вони стрибають на задньому колесі, перекручуються навколо своєї осі та перелітають через сходи, натовп не може відвести погляд, а особливо чутливі хапаються за серце.
Тріаліст за покликанням, або «Хлопчику, нащо тобі велосипед без сідла?»
– З чого почалося твоє захоплення тріалом?
– У мене є знайомий, Сергій, він – найдосвідченіший тріаліст у місті. Я одного разу побачив, як він катається, і собі захотілось. Кілька разів хотів кинути, зайнятись чимось серйознішим, та завжди повертався до улюбленого велосипеда.
– Чим тріал відрізняється від інших видів велоспорту?
– Тріалісти виконують усі «фінти»**, стоячи на передньому чи задньому колесі велосипеда.
У тріалі всі трюки виконуються з допомогою гальм. А ось, наприклад, в ВМХ їх зовсім немає. Вони їм просто не потрібні.
– Наскільки травматичний цей вид спорту?
– Зламані ноги, шия, руки… Он товаришу тільки вчора гіпс з руки зняли – «дотріалив». Мені пощастило більше – ще нічого не ламав (по-змовницьки спльовує та стукає по дереву – прим. автора).
– Як ставляться рідні до твоєї екстремальної діяльності?
– Просять бути максимально обережним. А забороняти не пробували, бо знають – це результатів не дасть. До того ж моє захоплення не заважає навчанню в інституті. Тріал не забирає багато часу – годину-дві щодня. – Де можна придбати тріал- байк? – Зробити це дуже складно. В основному, ми самі їх збираємо. Просто купуємо деталі в спеціалізованих магазинах, а потім або самі велосипед збираємо, або віддаємо в майстерню.
– Найзручніший одяг для тріаліста? – Кроси, кеди… Джинси краще підкочувати. Он друг катався нещодавно, штани зажувало. Результат – гіпс.
– А що роблять тріалісти взимку? – Також гасаємо! Тільки слизько буває. До речі, дякуємо всім турботливим бабусям, які взимку посипають лід сіллю. Завдяки їм і живемо!
– Як до вас ставляться перехожі ? – Усім цікаво. Бабусі питають: «Хлопчику, навіщо тобі велосипед без сідла?». Ну, тепер сідло поставив – запитань стало менше. А так хтось посміхається, а хтось дивиться з нерозумінням. – Проблеми із правоохоронцями не виникали?
– Виникали… Нещодавно випадок був – каталась банда, нікому не заважала. Приїхала міліція й почала колеса спускати. А буває, навіть дубинки в спиці кидають. – Яку музику слухають тріалісти? – Кожен по-різному. От я, наприклад, хард-рок слухаю. Деякі – реп, хіп-хоп. А комусь може й попса подобається!
– Чи існують у вас якісь забобони? – Та, начебто, ні… Єдине – бабусі багато «каркають». Скаже, наприклад: «Синочку, дивись не впади!» Так гепнешся стопудово! А взагалі, більшість кременчужан – доброзичливі люди.
– Тріал – винятково хлопчачий вид спорту?
– Так! Бо дуже важко звикнути до падінь. У нашому місті, наприклад, немає жодної дівчини-тріалістки.
– Твої поради починаючим тріалістам. – Найголовніше – не боятися впасти. Бо, якщо боїшся, впадеш обов’язково. – Що чекає на тріал у майбутньому? Твої прогнози?
– У далекому 2043 році, коли закінчиться всесвітня ядерна війна, тріалісти будуть національними героями. А все через те, що лише вони зможуть вільно пересуватись по розвалинах і рятувати людей 🙂
Словник тріаліста
Умовно тріал поділяється на три види.
Street – їзда по вулиці, що включає в себе трюки на лавках чи сходах і є найдинамічнішим тріалом.
Природний тріал – їзда у лісах та горах, де тріаліст має подолати природні перепони: каміння, повалені дерева та ін.
Штучний тріал – коли тріалісти для тренувань використовують спеціальне обладнання.
* Тріал – велосипедний вид спорту, де трюки виконуються тільки на задньому колесі велосипеда. Тріалом також називають і спеціальний велосипед (здебільшого без сідла), пристосований для цього спорту. Справжній тріальний велосипед не годиться для пересування у нормальному розумінні цього слова. Доводиться їздити лише стоячи, гарненько налягаючи на педалі. Швидкість не перевищує 25 км/год.
**Фінт – трюк
Над сторінкою працювали: Даша Васильєва, Яна Бездушна, Інга Лебедь, Юля Голодняк, Світлана Шаповал.
Координатор проекту Марина Скальська
