Традиції кумедно-страшного

Саме так можна ознаменувати свято, яке стало традиційним в Америці і не тільки. Ми ж до нього ставимося паралельно. Ну, тобто ніяк: що є, що нема! Хоча, не кривлячи душею, все ж кортить іноді щось утнути в дусі Хеллоуіна.
То ж трошки history about Halloween!
У ніч з 31 жовтня на 1 листопада його і святкують. Це свято бере свій початок з 7 ст. н.е. У цей день, як не дивно, згадували всіх померлих, мучеників та святих. Вважалося, що в цю ніч відкривався перехід зі світу живих до світу мертвих. Усі нереалізовані сподівання та плани померлих знову поверталися на землю, а їх душі - до рідного дому. Вони набували різного вигляду: злі втілювалися у різних тварин, а особливо небезпечні – у котів. У цей день вся нечисть спускалася на землю, і люди вірили, що залишитись непоміченими серед них можна тільки перевдягнувшись у їх костюми. Духи ходили селами, брали їжу в інших членів родини. Темні сили в цей час теж не спочивали. Демони, домові, відьми являлися ночами для здійснення своїх дебошів. І ось ненав’язливо проводиш межу між вигадкою і сьогоденням:
- Люди ходять по сусідніх домівках у ніч на Хеллоуін, це в свою чергу символізує мертвих у пошуках їжі.
- Маски демонів та страховищ представляють злостивих духів, які прагнуть вчинити щось напрочуд лихе.
- Люди, які роздають солодощі, наче намагаються умилостивити  злих духів.
- Вогники та гарбузи зі свічками всередині представляють заблудлі душі, які начебто застрягли між небом і пеклом. Інші ж стверджують, що люди ставили такі гарбузи для відлякування нечисті.
Так святкують Хеллоуін у далекій Америці і не такій вже й далекій Європі.

Ну, а що в такому випадку робити нам, жителям країни, де все ж таки Хеллоуін не такий популярний? Нам теж кортить моторошних відчуттів для міні-адреналіну, а точніше сказати - для шаленого сміху, бо іншу реакцію наврядчи можна спостерігати. Якщо ж просто хочеться весело провести час, то в принципі можна обійтися і без гарбуза як атрибута свята. Для цього досить звичайного, зеленого в смужечку кавуна. Так, так, я не помилилась, саме кавуна, - це кумедно виходить – повірте! Ну чим вам не жах: зелена пика з червоними очима, якщо уява хороша, то й розповідати далі нема сенсу.
А ще уяви собі: от сидиш, і стає смішно, коли друзі розмальовуються, натягують на себе всіляке дрантя і самі від того дійства хапаються за животи. Та це, звичайно, не головне, бо кайф весь у самому образі якоїсь там подоби. Для цього годиться все, від чого верне і стає моторошно. Це кажани, павуки, відьми, скелети, і навіть «покоцані» коти!
Для завершення свого іміджу необхідно весь свій творчий «недоробок» показати іншим. А як же? І бажано - перехожим, сусідам, якщо забажаєте, або міліції, якщо не дрейфите!
Ну і взагалі – хочете подуркувати, то і свята спеціального вам не треба: самі собі режисери, самі собі актори, святкуймо ж самі по собі!  

Аня ДОРОШЕНКО