4 листопада у Кременчуці в останню путь проводжають 40-річного захисника України Артема Георгієва. Військовий загинув 19 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Білозерського Покровського району Донецької області.
Артем Георгієв народився 30 серпня 1986 року в Кременчуці. Тут він виріс, жив і навчався у Кременчуцькій гімназії №20.
До лав Збройних сил України чоловіка призвали за мобілізацією. Він служив у званні солдата на посаді водія-електрика відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.
«Він був світлою, доброю людиною»
Попрощатися із захисником прийшли його рідні та друзі. Хрещений батько Артема Андрій розповів , що знав його від самого народження.
— На мій погляд, він був світлою, доброю людиною. Я вважаю, що захищати нашу державу — це подвиг. Він виконав цей обов’язок. І, крім добрих слів, я нічого не можу сказати, — згадує Андрій.
За його словами, Артем любив риболовлю. Його батько був мисливцем, тож у молоді роки Артем часто їздив із ним та близькими на полювання.
Хрещений батько каже, що останнім часом вони спілкувалися нечасто, однак він назавжди запам’ятає Артема теплою та світлою людиною.
«З Тьомою я пішов би в розвідку»
Друг загиблого Павло розповів, що вони знали одне одного ще зі школи — навчалися в паралельних класах.
Він згадує Артема як веселого, стійкого хлопця, який мав власну думку й не боявся йти проти усталених правил.
— Він був веселим хлопцем. Часто йшов проти системи, можна сказати. Мав такий бунтарський характер, — розповідає Павло.
За словами друга, у дорослому житті Артем працював на різних роботах, заробляв на життя. Згодом його мобілізували до війська.
— Я завжди казав: з ким-ким, а з Тьомою я пішов би в розвідку. Це був друг, якого більше немає, — говорить чоловік.
Павло згадує, що телефонував Артему під час його служби. Про зміст останніх розмов розповідати не захотів, зазначивши, що це особисте.
— Я цю людину любив і поважав, — додав він.
Артем Георгієв загинув 19 жовтня, виконуючи бойове завдання із захисту України. Йому було 40 років.
Батьки захисника померли раніше. У скорботі залишилися його син, колишня дружина та тітка.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним і близьким полеглого воїна.
