11 березня у Кременчуці відбулося прощання із захисником України Андрієм Степановим.
Андрій народився 14 липня 1988 року у місті Часів Яр. Там він навчався у загальноосвітній школі №15, а згодом закінчив Артемівський індустріальний технікум. Після початку повномасштабної війни родина переїхала до Кременчука як внутрішньо переміщені особи.
У 2024 році Андрія мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив у званні солдата на посаді водія розвідувального відділення.
Зі слів представниці однієї з громадських організацій міста, Олени Крюкової, понад рік рідні та знайомі намагалися знайти військового, адже після зникнення він тривалий час вважався безвісти зниклим. Мама Андрія до останнього вірила, що син живий, однак нещодавно родині повідомили, що його знайшли серед загиблих.
Також вона розповіла, що Андрій був дуже турботливим сином і підтримував батьків, зокрема допомагав родині, коли хворів батько. Родина нещодавно пережила ще одну втрату — кілька місяців тому помер його батько, якого також поховали у Кременчуці.
Андрій Степанов не був одружений і не мав дітей. Нині у нього залишилася лише мама, яка після втрати чоловіка та сина фактично залишилася сама.
Захисник загинув 18 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту України в районі присілка Кругленьке Суджанського району Курської області. Весь цей час він вважався зниклим безвісти.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Андрія Степанова на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким військовослужбовця.
