Сьогодні, 28 жовтня, у Кременчуці в останню путь провели полеглого захисника Дмитра Тимошенка.
Дмитро народився 5 червня 1980 року. Жив у Кременчуці, навчався в Кременчуцькому ліцеї №17.
Служив з 24 лютого 2022 року у званні молодшого сержанта на посаді стрільця-зенітника зенітно-ракетного відділення. Про це під час церемонії прощання розповів лейтенант Віталій Іванчиков, офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Ольга, подруга військового, розповідає, що вони знайомі вже 20 років і він їй був як брат.
Ми з дитинства були разом. Він був найкращим, був мені ближчим за всіх. Ця людина піклувалася про мене більше, ніж я сама про себе, — розповідає жінка.
За її словами, Дмитро захоплювався історичними реконструкціями, зокрема фехтуванням.
Вона згадує, що він пішов у тероборону відразу після повномасштабного вторгнення. Жінка пам’ятає, як ще казала йому, куди ж він пішов, а Дмитро заспокоїв її: «Не переживай, сестричка, я поїду в шапці».
Жанна, сестра дружини, згадує про нього як про героя.
Наш Діма був справжнім героєм, чудовим чоловіком. Він знав, що він іде нас захищати, знав, чому він там. За це йому дуже велика подяка, — каже Жанна.
Він був доброю людиною. Завжди всім йшов на допомогу. Загинув, як герой, — розповідає Олександр, товариш захисника.
Дмитро Тимошенко загинув 18 жовтня під час ведення бойових дій в районі села Стецьківка, Сумської області.
Був одружений, дітей не мав. У скорботі лишилися дружина і мати Дмитра.
Прощання із захисником відбулося у Кременчуцькому міському палаці культури. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі захисника поховали на Свіштовському кладовищі.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним і близьким полеглого воїна.
Вічна пам’ять захиснику України.
