Сьогодні, 18 серпня, у стінах Кременчуцького міського палацу культури в останню путь провели військовослужбовця Романа Ведмедя. Народився чоловік 28 вересня 1980 року у Кременчуці, навчався у гімназії №16.
Провести в останню путь воїна прийшли його рідні та знайомі, товариші й колеги, однокласники. Приїхали й бойові побратими. Усі, хто знали Романа, зібралися віддати йому останню шану й подякувати та службу та захист Батьківщини.
Із теплими словами й усмішкою на обличчі пригадує Романа колишній директор 16-ї гімназії Олексій Довбня.
Рома Ведмідь закінчив 9 класів у 1995 році. Був такий охайний, спокійний хлопчик. Я не пам’ятаю, щоб він був у мене в кабінеті директора. Пам’ятаю, що він дуже спокійний був, можливо, трохи сором’язливий. Це велике горе і для сім’ї, і для всіх нас, — розповідає Олексій Васильович.
За словами Довбні, це вже 22-й випускник їхньої гімназії, який віддав своє життя, обороняючи Україну. Ще двоє вважаються зниклими безвісти.
Такі ж приємні спогади про Романа лишилися і в його однокласників. Тетяна пригадує: із 3 класу сиділи за однією партою.
Був добрий, шебутний — як всі хлопці. Списував, завжди ящірок учителям підкидав. Я навіть не знала, що він служить — ми не спілкувалися останні роки. А учора в новинах прочитала. Сумно, страшно… Війна забирає кращих, — ділиться жінка.
За словами офіцера відділення цивільно-військового співробітництва Кременчуцького районного ТЦК та СП лейтенанта Іванчикова, до лав Збройних сил України Роман долучився у 2024 році.
Служив у званні старшого солдата на посаді радіотелефоніста відділення зв’язку. Помер 7 серпня 2026 року в одній із кременчуцьких лікарень, перебуваючи у щорічній відпустці. Світла пам’ять захиснику, — додає Іванчиков.
У військовослужбовця лишилися батьки. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Романа на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним і близьким Романа Ведмедя.
