10 серпня на сайті електронних петицій Кабінету Міністрів України зареєстрували дві петиції, які стосуються військового обов’язку для жінок.
Авторка першої петиції, Лариса Козаченко, пропонує запровадити обов’язковий військовий облік жінок та їхній призов на військову службу під час мобілізації на рівних умовах із чоловіками.
Автор другої, Станіслав Русин, пропонує поширити військовий обов’язок на працездатних жінок, які не мають дітей, за винятком тих, хто має законні підстави для відстрочки.
Тема викликала обговорення і в Кременчуці. «Телеграф» запитав містян, як вони ставляться до можливого військового обов’язку для жінок.
Один із кременчуківців старшого віку виступив категорично проти такої ідеї.
Думаю, це не жіноча справа. Я б пішов, але мене вже не візьмуть — 79 років мені. Я думаю, взагалі жінок не треба чіпати. Я проти цього, — зазначив чоловік.
Одна з опитаних нами містянок вважає, що через ситуацію в країні жінки також можуть долучатися до захисту держави, хоча не обов’язково йдеться про службу на передовій.
Ви розумієте, в нас такий час, що, мабуть, потрібно вже і жінок збирати — не на передову, але щоб вони були на війні разом із чоловіками, — каже жінка.
Інша жителька Кременчука, яка має малу дитину та закінчила військову кафедру, зізналася, що сама побоюється можливих змін.
Я надіюсь, мене не візьмуть. У мене ж мала дитина, але закінчила військову кафедру і так трошки побоююсь тепер, — поділилася кременчуківка.
Водночас щодо самого обговорення військового обов’язку для жінок вона висловилася категорично:
Не потрібно. Жінкам це точно не потрібно.
Ще один кременчуківець вважає, що якщо жінки й мають долучатися до війська, то насамперед добровільно.
Я думаю, мобілізація, мабуть, повинна у жінок бути добровільна для початку. Жінки можуть мобілізовуватися. Поки що — тільки на добровільній основі — зазначив чоловік.
Схожої думки дотримується ще одна опитана. Вона зазначила, що жінки можуть мати різні обставини та можливості, тому рішення має залишатися за ними.
Якщо жінки хочуть, хай ідуть. Є ж різні жінки. Є такі, що бажають піти, прямо відчувають потребу, а є такі, що здоров’я не дозволяє. Якщо хочуть — хай ідуть — поділилася містянка.
За її словами, добровільна участь жінок у захисті України є цілком нормальною.
Як людина хоче Батьківщину захищати, у неї є можливості якісь фізичні — то хай іде. Я за, — продовжила кременчуківка.
А от військовий, якого також ми запитали про можливість мобілізації жінок, вважає, що жінки мають залишатися в тилу.
Жінка має бути вдома, а чоловік повинен щось робити важливе для держави, для сім’ї. А дружина повинна в тилу, — сказав оборонець.
Водночас він вважає, що чоловічий мобілізаційний ресурс в Україні ще не вичерпаний.
В п’ятницю можна сходити до «Джанбіру», або «Барбарису» і таке інше. Ви побачите, що там є чоловічий ще потенціал для того, щоб хлопцям допомогти, хлопців замінити, — поділився військовий.
Ще одна кременчуківка вважає, що питання можливого військового обов’язку для жінок наразі не на часі.
Я думаю так, що це не на часі зараз, наразі, тому що треба народжувати дітей. Якби швидше ця війна закінчилася. Вона нікому не потрібна, — сказала жінка.
Станом на 19 серпня обидві петиції зібрали трохи понад 500 підписів кожна. Для розгляду Кабінетом Міністрів України кожна має набрати 25 тисяч підписів.
Збір підписів розпочався 10 серпня і триватиме до 10 листопада 2026 року.
Про те, що на сайті Кабміну з’явилися петиції про мобілізацію жінок «Телеграф» писав раніше.
